Українські біженки у Швейцарії: експерти підбили підсумки

Швейцарія надала притулок десяткам тисяч людей з України та ввела в дію особливий міграційний режим. © Keystone / Urs Flueeler

Швейцарія вже прийняла у себе десятки тисяч людей з України, активувавши спеціальний міграційний режим і почавши видавати, головним чином жінкам і дітям, що втекли від російської агресії, особливий дозвіл – посвідку на проживання (ПНП) категорії S. Нещодавно група експертів підбила підсумки і зробила висновки про те, наскільки ефективно спрацював цей режим.

Таке сталося вперше. Напад Росії на Україну був для багатьох повною несподіванкою, але відразу стало зрозумілим, що війна стане причиною міграційних потоків, тому уряду Швейцарії довелося діяти дуже швидко. Вже в березні 2022 року Федеральна рада вирішила активувати особливий міграційний режим і почати видавати біженцям від російської агресії, головним чином жінкам та дітям, особливі посвідки на проживання категорії S. Ніколи раніше цей інструмент, створений за підсумками війни в колишній Югославії, не застосовувався.

 Через півтора роки після початку війни група експертів, що складається з діючих та колишніх політиків, які мають особливий досвід роботи з міграційними досьє, оцінила систему таких «захисних ПНП». Одночасно з’явилися і нові дані Державного секретаріату з міграції (SEM, підрозділ Міністерства юстиції країни). Зокрема був зроблений аналіз ситуації із зайнятістю українців (точніше, здебільшого українок) у Швейцарії.

 Приєднуйтесь до наших каналів TelegramЗовнішнє посилання та ТвіттерЗовнішнє посилання

Поточна ситуація. На сьогоднішній день ПНП категорії S у Швейцарії отримали 80 600 осіб, 12 тисяч поїхали з Швейцарії, близько половини осіб, які ще перебувають у Швейцарії, працездатного віку (18-64 роки), з них 17% вже працюють по найму — наприклад, у готельному бізнесі, у сфері інформаційних технологій та консалтингу чи у сфері викладання.

Середній заробіток становить 4 700 франків на місяць, що за фактом є мінімальною швейцарською зарплатнею. Демпінгу в оплаті праці експерти не виявили. Проте, як завжди у Швейцарії, ситуація із зайнятістю може бути дуже різною, залежно від кантону.

Важка інтеграція. Причини таких відмінностей по кантонах не зовсім зрозумілі. Колишній депутат Урс Хофманн (партія соціалістів, SP) та голова групи експертів підозрює, що мова відіграє певну роль. У німецькомовній Швейцарії, як не дивно, мова стала меншою перешкодою на шляху трудової інтеграції, ніж у франкомовній. І це при тому, що в німецькій частині країни письмова мова (літературна) якісно відрізняється від розмовної (різні діалекти). 

Малим кантонам також, мабуть, було легше, ніж великим, інтегрувати біженців. Як позитивний приклад Урс Хофманн наводить кантон Аппенцелль-Іннерроден (Внутрішній Аппенцелль): «Там усі бюрократичні шляхи набагато менші. Біженці отримують у цьому регіоні цільову та індивідуальну підтримку».

Загалом група експертів цілком задоволена розвитком подій за останні 16 місяців. Після «хаотичного» початку реалізація нового міграційного режиму пройшла успішно. Випадків зловживання цим режимом практично не було.

Де гроші? Незважаючи на загальну позитивну оцінку, експерти вказали і на низку критичних моментів. ПНП категорії S спочатку не замислювалася як довгострокове рішення, що має наслідки для всієї системи надання притулку українцям та українкам, зокрема у фінансовій галузі.

Як відомо, федеральний бюджет перераховує кантонам лише щорічну «інтеграційну» суму грошей у розмірі 3000 франків на особу (250 франків на місяць). Для інформації: щодо порівнянної групи біженців із категорії «тимчасово прийнятих» (ПНП категорії F) ця сума становить 18 000 франків на рік.

Більше того, навіть ці гроші виплачуються кантонам лише траншами, а не одразу, що викликає критику з боку кантонів. На їхню думку, кошти мають бути доступні відразу в повному обсязі, тому що в цьому випадку їх можна було б ефективно використати, наприклад, для оплати мовних курсів та фінансування інших заходів підтримки, особливо на початковій стадії перебування біженців у Швейцарії.

Позитивний підсумок. У недавньому минулому ПНП категорії S неодноразово критикували, мовляв, «а що стосовно інших груп біженців?» Чому, скажімо, українцям дають ПНП категорії S, а біженцям з Еритреї ні? Проте вказана експертна група повністю підтримує курс голови Мін’юсту Карін Келлер-Суттер (Karin Keller-Sutter). На її думку, Швейцарія, ввівши цю систему, лише приєдналася до діючих загальноєвропейських норм. Окрім того, виділення ПНП категорії S в «окреме виробництво» дозволило в цілому уберегти всю систему надання притулку від навантаження.

При цьому експерти все одно попереджають, що ЄС та Швейцарія все ще мають різні правила та терміни дії такого режиму. У 2025 році термін дії відповідної європейської директиви закінчиться, і це може стати для Швейцарії проблемою.