Армія Швейцарії: найкраща оборона — наступ

Винищувач зі США F-35 став важливим кроком на шляху до так званої «оперативної сумісності» ЗС Швейцарії. Keystone / Bo Amstrup

Збройні сили Швейцарії розширили поняття оборони: тепер воно ще й означає здійснення превентивних наступальних ударів за кордоном з повітря. «Наступальні дії, навіть за межами кордонів країни, є частиною оборонної концепції».

Про це заявила міністр оборони Швейцарії Віола Амхерд. Окрім того, вона вимагає подальшого зближення країни з НАТО. У разі конфлікту, вважає міністр, армія не має просто стояти й чекати на кордоні, намагаючись запобігти повномасштабному вторгненню противника до Швейцарії. Протидія агресії має вестися також і за кордонами країни, насамперед за допомогою бойових літаків і безпілотників.

Такий сценарій, за який виступає міністр оборони Швейцарії Віола Амхерд, називається Air Interdiction або «військово-повітряне блокування потенціалу агресії». «Очікування влучання ракети у Ваш дім не є обороною. Коли це станеться, буде вже запізно оборонятися. Справжня оборона: це коли Ви впевнені, що зможете зупинити ракету ще до того, як вона досягне мети».

Приєднуйтесь до наших каналів TelegramЗовнішнє посилання та ТвіттерЗовнішнє посилання

Насправді в межах такого сценарію йдеться про набагато більше, ніж просто відсіч ракетних атак. У базовому стратегічному документі ЗС Швейцарії «Зміцнення обороноздатності» (Die Verteidigungsfähigkeit stärken) йдеться про те, що задля «блокування потенціалу агресії» слід заздалегідь вибрати «можливі цілі [на території супротивника, якими можуть бути]: авіабази, радарні станції, пускові установки безпілотників і райони дислокації ракетних комплексів».

Далі в документі йдеться: «Власні засоби дальнього радіусу дії можуть також використовуватися для ураження атакуючих наземних сил ще до того, як вони досягнуть оборонних рубежів. Послаблення бойової потужності сил противника, з одного боку, може досягатися ударами по основних напрямках його розташування, командних пунктах, логістичних мережах або районах зосередження військ. З іншого боку, ще однією метою є обмеження ступеня мобільності противника. Наприклад, агресору можна зашкодити скоординовано розміщувати свої системи озброєнь або здійснювати маневр військовими об’єднаннями».

Оборонна концепція потребує переосмислення

Концепція Air Interdiction — була застосована, між іншим, як один з чотирьох критеріїв оцінки при закупівлі Швейцарією нових винищувачів і вибору типу бойових машин. Такого висновку дійшли журналісти під час розслідування, проведеного редакцією SRF Investigativ, ще на початку 2022 року. Учасники тендеру, як з’ясувалося, мали продемонструвати, що їхні літаки придатні для нанесення повітряних ударів за кордоном.

Однак на той час, тобто ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, такого типу наступальні стратегії були суворо засекречені. З позицій сьогодення зрозуміло, чому вже на той час метод Air Interdiction був головною концепцією Збройних сил Швейцарії. Знаходячись в процесі переосмислення та модернізації поняття оборони, військове керівництво шукало ідеальний літак, яким і став F-35 від компанії Lockheed Martin.

Водночас, цей винищувач зі США став важливим кроком на шляху до так званої «оперативної сумісності»: коли всі системи управління швейцарської армії мають стати потенційно адаптовані до споріднених систем інших армій. Шеф армії (вища військова посада у Швейцарії в мирний час) Томас Зюсслі прагне у майбутньому «інтенсивнішого міжнародного співробітництва», і особливо — зближення з НАТО. І для цього йому потрібна відповідна технічна база.

Зближення з НАТО

Чи не призведе таке розширення міжнародного співробітництва і зближення з НАТО до конфлікту з правовою основою швейцарського нейтралітету? Міністр оборони Віола Амхерд так не вважає. «Ми не хочемо і не можемо брати участь в іноземних військових конфліктах або втручатися в них. А якщо ми цього не робимо, значить, ми дотримуємося нейтралітету. Також очевидно, що у співпраці з іншими країнами ми не маємо права створювати в мирний час реалії, які змусили б нас втрутитися в такі конфлікти пізніше».

Чи означає це, що Швейцарія може робити все, окрім вступу до НАТО, але бере обов’язок надавати членам Альянсу допомогу відповідно до Статті 5 Статуту НАТО? Відповідь Віоли Амхерд: «Так, до цієї межі, тобто допоки ми не втручаємось в іноземні військові конфлікти, можливо все. Ми можемо, наприклад, проводити спільні навчання, але ми маємо чітко заявляти, що не зможемо надати військову підтримку країнам НАТО у разі надзвичайної ситуації».