Карла дель Понте: «Путін – воєнний злочинець»

Corinna Staffe

Вражена фактами масових вбивств та поховань цивільних осіб в Україні, колишній прокурор МТКЮ (Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії) Карла дель Понте покладає відповідальність за агресію на Володимира Путіна. На її думку, факт скоєння ним злочинів вже можна вважати доведеним.

Колишній прокурор Міжнародного кримінального трибуналу щодо Руанди та колишньої Югославії, Карла дель Понте потім працювала на посаді посла Швейцарії у Парагваї та Аргентині. У 2008 році вона опублікувала мемуари під заголовком «Полювання. Я і воєнні злочинці» (видані російською мовою видавництвом «Ексмо» у 2008 році).

Книга викликала гарячі суперечки через звинувачення косовських албанських активістів у торгівлі органами сербських в’язнів. За словами Карли дель Понте, у Косово було викрадено близько трьох сотень сербів, яких згодом перевезли до таборів, розташованих в Албанії, а потім органи ув’язнених були викрадені та продані за кордоном.

SWI swissinfo.ch: Фотографічні матеріали, які могли б стати доказом воєнних злочинів російської армії в Україні, вже були опубліковані майже у всіх світових ЗМІ. На Вашу думку, чи зможе Володимир Путін уникнути міжнародного суду?

Карла дель Понте: У принципі, ні, оскільки Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі вже розпочав розслідування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, скоєних в Україні російською армією. Путін, безумовно, може бути визнаний відповідальним за ці злочини.

Навіть на пенсії, Карла дель Понте продовжує виступати як активний коментатор актуальних подій. Так, наприклад, у квітні 2022 року на Літературному фестивалі Monte Verita в Асконі, кантон Тічіно, вона висловила свою думку щодо російської агресії проти України. © Ti-press

Звичайно, найголовніший злочин, у якому його можуть звинуватити, це злочин агресії (застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави, – прим. ред.) Однак МКС не має повноважень розглядати цей злочин (тому що Росія не підписала Римський статут, – прим. ред.). Тому міжнародне співтовариство має створити спеціальний суд щодо України. Але це питання все ще обговорюється на міжнародному рівні, і спільної думки поки що не сформовано.

Сама Україна вже почала судити на своїй території звинувачених у воєнних злочинах. Якщо слідчі дії МКС призведуть до створення доказової бази, достатньої для пред’явлення конкретних звинувачень, чи можливо буде в такому разі провести паралельний суд у Гаазі силами МКС, як це було, наприклад, у випадку судів над воєнними злочинцями у колишній Югославії?

Звичайно, можна було б зробити так, щоб МКС почав видавати ордери на арешт у зв’язку з тяжкими злочинами, а Україна займалася б менш важливими злочинами — це не означає менш серйозними. Водночас, Міжнародний кримінальний суд займався б розслідуванням злочинів, скоєних високопоставленими російськими політичними та військовими чиновниками.

Чи можна стверджувати, що Путін – це воєнний злочинець?

Безперечно – він воєнний злочинець! Я бачу тут чіткі аналогії зі Слободаном Мілошевичем (колишній президент Сербії, який був звинуваченим у Міжнародному трибуналі щодо колишньої Югославії, помер у тюремній камері в Гаазі 11 березня 2006 року). Коли Путін називає українців терористами, хвалячись при цьому, що сам якраз і бореться з тероризмом — це саме те, що казав свого часу Мілошевич (у 1990-х роках).

Провідні світові політики уникають наразі використовувати «термін» геноцид для опису фактів убивств українців військовослужбовцями російської армії. Як Ви вважаєте, чим можна пояснити таку стриманість?

Справа в тому, що поняття «геноцид» має дуже специфічне змістовне наповнення і багато хто просто не наважується його використовувати. Тут ми стикаємося також з дуже специфічними особливостями міжнародного права: коли йдеться про геноцид, ви маєте довести факт наявності злочинних намірів і волі. А це дуже важко довести. Тому я б не стала вживати такої термінології (про війну в Україні). Мені здається це справедливим.

Але тоді ми могли б говорити про воєнні злочини і про злочини проти людяності?

Наразі триває ретельний моніторинг відповідних фактів. Але знову ж таки, я б не стала говорити про геноцид. Тут знадобиться проведення більш ретельного розслідування.

Як затримати підозрюваного злочинця? Чи має російська держава співпрацювати з МКС? Чи спочатку потрібно, щоб у Москві змінилася влада?

Тут має бути дотримано багато умов. Насамперед має настати мир. Війна повинна закінчитися. При цьому правосуддя може відбуватися паралельно із процесом мирного врегулювання. Воно може навіть стати фактором, що додатково сприятиме миру. Давайте подивимося, що сталося у колишній Югославії з Мілошевичем. Коли йшли мирні переговори в Рамбуйє (Франція), він ще обіймав посаду президента, але на переговорах його не було.

Чому його там не було? Тому що він знав, що проти нього ведеться міжнародне розслідування, і що може бути виданий ордер на його арешт. Він не знав, чи вже виданий такий ордер, але він усвідомлював увесь ступень ризику. Таким чином було зрозуміло, що той факт, що Мілошевич перебував під слідством, дуже полегшив переговори щодо встановлення миру.

Україна наполягає на створенні спеціального трибуналу щодо розслідування факту злочину агресії з боку Росії. Чому українці вимагають створення такого трибуналу? Чому це важливо для них?

Тому що злочин агресії — це злочин, який уже цілком доведений і не потребує жодних інших доказів, окрім тих, що ми вже маємо. Це злочин, за який несе відповідальність сам Путін. У своїх публічних промовах він не раз визнавав, що є головнокомандувачем і що саме він очолив агресію проти України.

Чи вважаєте Ви, що соціальні мережі та численні свідчення про злочини, які вже там зібрані, здатні полегшити поточні та майбутні судові розслідування?

Для збору доказів злочинів соціальні мережі дуже важливі, вони допоможуть встановити, який військовий підрозділ яку і за що несе відповідальність. Потім ми зможемо з’ясувати, хто на той момент обіймав найвищі політичні та військові посади. Розслідування воєнних злочинів, скоєних в Україні, помітно полегшується завдяки співпраці українського уряду із міжнародною судовою системою. У колишній Югославії ми не мали можливості спертися на таку співпрацю з владою, що дуже ускладнювало формування доказової бази.

Що найбільше вразило Вас у цій війні?

Масові поховання. Це щось неймовірне. Масові поховання означають, що всіх жертв серед цивільного населення поховали разом. І провести їхню ексгумацію буде непросто; треба буде зробити обстеження, розтин, організувати аналіз ДНК і зрозуміти, хто були ці особи, чи це цивільні, чи військові. Багато жертв були поховані з паспортами і це, звичайно, полегшує їхню ідентифікацію. Найбільше від цієї війни постраждали саме мирні жителі.

Російська пропаганда намагається змусити всіх повірити, що ці масові поховання були створені самою українською владою. Що ви скажете з цього приводу?

Розслідування дуже швидко усуне всі ці «версії». Якщо ви проведете серйозне розслідування всіх обставин, то сумнівів у винуватці не залишиться. Щоб це зрозуміти достатньо встановити особу жертви. Встановлення особи жертви – це перший крок у будь-якому розслідуванні.

Путін під час відвідування військової бази в Ростовській області, Росія, грудень 2022 ріку Keystone / Mikhael Klimentyev/sputnik/kreml

Міжнародна незалежна комісія ООН з розслідування фактів воєнних злочинів в Україні зафіксувала докази страт, зґвалтування, катувань та вбивств – включаючи дітей – у містах Буча, Маріуполь, Одеса та ще приблизно в трьох десятках міст України. Який судовий орган має розслідувати всі ці злочини? МКС?

Як перша інстанція, генеральний прокурор України має взяти на себе всі ці завдання. Наскільки мені відомо, українці це вже зробили. Я чула, що український суд вже засудив одного російського солдата, але, звичайно, це лише перший крок. MКС повинен мати можливість швидко провести загальне розслідування. Створення спеціального трибуналу за злочини, вчинені в Україні, було б найкращим рішенням. Але досягнути цього буде складно через право вето Росії у Раді Безпеки.

Якщо такий трибунал буде створено, то вето Китаю та Росії у Раді Безпеки буде просто неминучим. Але чи не слід в такому разі переглянути всю систему ООН і знайти якісь інші рішення?

Так, звичайно, варто було б, але, на жаль, наразі це поки що неможливо. Адже ми зачіпаємо в цьому випадку головний світовий інститут, який був дуже важливим і залишається таким, але у якого в теперішній ситуації є дуже мало владних повноважень.

І останнє питання: у 2020 році російський опозиціонер Олексій Навальний стверджував після одного зі своїх розслідувань, що швейцарський прокурор Мікаель Лаубер отримував подарунки від росіян. В обмін на це, він нібито не починав розслідування випадків відмивання грошей російськими чиновниками у швейцарських банках.

Жоден суддя у Швейцарії не дозволив би собі стати корумпованим, і я знаю, про що говорю. Я знаю всю цю сферу, знаю своїх колег, я знаю систему. Ні, корупції серед швейцарських суддів немає.