Програма Kiwix: швейцарський інструмент, який перешкоджає російській цензурі

Урядове відомство «Роскомнагляд» звинуватило «Вікіпедію» в тому, що вона говорить про «російське вторгнення в Україну», тоді як у поняттях офіційної термінології йдеться про «спеціальну військову операцію». © Keystone / Christian Beutler

Швейцарське програмне забезпечення Kiwix дозволяє копіювати цілі веб-сайти, щоб зробити їх доступними в автономному режимі. У той час як Вікіпедія ризикує підпасти під санкції у Росії за зміст своїх статей про війну в Україні, російські завантаження енциклопедії через Kiwix б’ють рекорди.

Війна? Про що ви? Йдеться про «демілітаризацію та денацифікацію» України. Будь-які ЗМІ, які прагнуть говорити у Росії про події в Україні те, що не санкціоноване зверху, піддаються жорсткій цензурі. Загальнодоступна багатомовна онлайн-енциклопедія «Вікіпедія» зараз є одним із небагатьох джерел інформації про війну в Україні, яке досі не підпало під цензуру в Росії, але вона перебуває під прицілом Кремля. Станом на 1 березня американський фонд «Вікімедіа», який видає «Вікіпедію», «отримав кілька попереджень від російського уряду (…) з вимогою видалити із статей цілком перевірену фактичну інформацію про війну», — повідомила представниця компанії в електронному листі на адресу порталу swissinfo.ch.

Стефан Койє-Матійон (Stephane Coillet-Matillon), директор компанії Kiwix, яка розташована в Лозанні. Kiwix

Урядове відомство «Роскомнагляд» звинуватило «Вікіпедію» в тому, що вона говорить про «російське вторгнення в Україну», тоді як у поняттях офіційної термінології йдеться про «спеціальну військову операцію». Використання будь-яких інших трактувань вважається у Росії незаконним. Нещодавно, точніше, 5 квітня, «Роскомнагляд» знову наказав сайту видалити «матеріали, що містять недостовірну інформацію», погрожуючи накласти на енциклопедію штраф у розмірі до 4 мільйонів рублів або 44 000 швейцарських франків. «Вікіпедія» стверджує, що не виконала поки що жодної такої вимоги.

«Ці постійні запити жодним чином не змінюють нашого зобов’язання захищати право кожного (…) знаходити та ділитися вільною, відкритою та перевіреною інформацією», — наголошує прес-секретар фонду «Вікімедіа». Проте, багато експертів і спостерігачів побоюються, що зрештою «Вікіпедію» заборонять і заблокують у Росії так само, як уже заборонили Twitter, Facebook та Instagram.

«Зміна парадигми»

Отже, на наших очах йде інформаційна війна, і в цьому контексті підвищений попит мають інструменти, що дозволяють обходити блокування в мережі. Технологія VPN сьогодні відома у Росії всім, від піонерів до пенсіонерів. Зростає попит і на Kiwix, швейцарську програму, яка вже отримала численні нагороди на конкурсах на кращі інновації. Програма безкоштовна, вона копіює цілі веб-сайти, стискає їх і дозволяє завантажити на будь-який носій: комп’ютер, мобільний телефон або USB-носій. Потім цим сайтом можна користуватися як завжди, навіть незважаючи на те, що він фактично знаходиться офлайн.

Бібліотека Kiwix містить сьогодні дзеркальні копії близько 8 000 сайтів, наразі всі вони мають освітній характер. «Вікіпедія», зрозуміло, знаходиться також у цьому списку. У відповідь на погрози «Роскомнагляду» «на сайті російської версії Вікіпедії був опублікований банер, що попереджає про те, що незабаром сайт може бути заблокований, при цьому дається посилання на програму Kiwix як на запасний канал зв’язку», — говорить Стефан Койє-Матійон (Stephane Coillet-Matillon), директор компанії Kiwix, яка розташована в Лозанні.

«З початку війни Росії проти України загальний обсяг завантажень через нашу платформу збільшився в три рази. Зараз трафік із Росії становить майже 40% від загального обсягу, тоді як на початку 2022 року цей показник становив лише 2%. У той же час кількість завантажень російської версії «Вікіпедії» зросла в 50 разів — із приблизно 100 щоденних завантажень в лютому до 5000 на кінець березня. Кожного дня у нас з’являється 5000 нових користувачів, і 90% споживачів, які використовують Kiwix на телефонах iPhone, знаходяться у Росії. Порівняно з першими днями існування Kiwix — це справжня «зміна парадигми».

Навіть в Антарктиді

На початку 2007 року це програмне забезпечення було побічним проектом двох айтішників Рено Годена (Renaud Gaudin) та Еммануеля Енгельгарта (Emmanuel Engelhart), які і сьогодні залишаються у складі команди Kiwix. Обидва спеціалісти з самого початку виступають за вільний доступ до знань і переконані, що «цифровий розрив» між тими, хто має доступ до всесвітнього інтернет-розуму, і тими, хто такої можливості не має, не є фатальністю. 

Початковою метою та покликанням платформи була підтримка каналів доступу до освітніх онлайн-ресурсів навіть у самих віддалених районах планети, там, де немає нормального зв’язку, наприклад в Еквадорі. Kiwix

У 2016 році їхня розробка набуває нового виміру після переговорів компанії зі Стефаном Койє-Матійоном, який тоді був директором швейцарського відділення фонду «Вікімедіа». Після звернення до нього з проханням про фінансову підтримку, він зразу відзначив величезний потенціал цієї програми, яка на той час вже завантажувалася майже мільйон разів на рік. «Тоді я сказав собі, що ця програма більше не може бути просто невеликим проектом, яким люди займаються у вільний час», — згадує він.

І вже менш ніж через рік було створено компанію Kiwix, яка й дозволила цій програмі нарешті стартувати по-справжньому. Стефан Койє-Матійон обійняв посаду голови компанії, але зберіг свої зв’язки з фондом «Вікімедіа». Майже 40% річного бюджету компанії фінансується головною організацією цього фонду, яка знаходиться у США, і також надає швейцарській фірмі поради з питань корпоративного управління. До складу ради директорів компанії входять також представники швейцарського відділення фонду «Вікімедіа».

«Після того, як Kiwix став працювати на повну силу, ми почали шукати власне фінансування та наймати додаткових розробників», — говорить Стефан Койє-Матійон. Сьогодні компанія має п’ять постійних співробітників і користується підтримкою від 100 до 200 волонтерів-розробників зі всього світу. Результати не змусили на себе довго чекати. Якщо в 2017 році кількість користувачів програми становила один мільйон, то зараз їх вже близько 6 мільйонів, живуть вони скрізь у світі, включаючи Антарктиду. «Ми враховуємо тільки тих, кого знаємо ніби особисто (хто має свій аккаунт), — пояснює Стефан Койє-Матійон. — Зрозуміло, що багато людей використовують нас в автономному режимі і ніколи не з’являються на наших серверах». Мета Kiwix: через п’ять років дістатися позначки 100 мільйонів користувачів. 

Стефан Койє-Матійон вважає, що місцезнаходження фірми і перебування в Швейцарії є «не малозначною перевагою». «Парадоксально, що наш продукт не націлений насамперед на ринок Швейцарії, але його життя набагато простіше, саме тому що він виробляється у Швейцарії», — підкреслює він.Як сприятливі для діяльності компанії чинники директор називає стабільність, якість виробництва та нейтралітет. Швейцарія також пропонує конкретні переваги для стартапів, які працюють у галузі інформаційних технологій, наприклад, звільнення від податків, і заохочує інновації за допомогою інкубаційних програм, пояснює він.

Від підтримки освіти до протидії цензурі

Зазвичай 80% використання Kiwix припадає на країни, що розвиваються. Первинна мета і початкове призначення платформи — це підтримка каналів доступу до освітніх онлайн-ресурсів у найвіддаленіших регіонах планети, там, де відсутній нормальний зв’язок. За даними асоціації, 4 мільярди людей у світі все ще не мають підключення до Інтернету.

При цьому в Kiwix знають, що їхня програма також використовується як інструмент обходу державної пропаганди і цензури. Найбільш яскравим прикладом є Північна Корея, де організації місцевих дисидентів використовують Kiwix для зберігання контенту на своїх зовнішніх USB-носіях, які потім просто «губляться» на вулицях, щоб люди їх «знаходили» та отримували вдома доступ до інформації із зовнішнього світу.

Програма Kiwix також використовується у більш розвинених країнах, насамперед там, де доступ до Інтернету обмежується. Наприклад, блокування «Вікіпедії», що мало місце у Туреччині у період з 2017-го по 2020 рік, також призвело до різкого збільшення кількості завантажень програми. До війни проти України цей інструмент певною мірою використовувався і у Росії, а також в Ірані, але особливо у Китаї. Минулого 2021 року саме Китай став країною найбільшої кількості завантажень програми Kiwix (майже 20% від загальної кількості). «У цих країнах люди, які користуються Kiwix, як правило, відносяться до середнього класу, — говорить Стефан Койє-Матійон. — Вони необов’язково активно виступають проти цензурі, часом вони просто бажають мати доступ до якісного контенту, якого в їхній країні немає».

«Синдромом рятівника світу ми не страждаємо»

Однак із ситуацією такого масштабу, як останні кілька тижнів війни в Україні, Kiwix не стикався ще ніколи. Це викликає не тільки радість з приводу збільшення кількості завантажень програми, але й інші складні питання. «Наша роль не в тому, щоб протистояти Москві. Наша місія — вільний доступ до інформації. У цьому ми непохитні. І що нам робити зараз? Чи слід нам заохочувати та просувати використання Kiwix? Якщо ми почнемо представляти себе як організація, що протидіє цензурі, то виникає політичний ризик для фондів, які нас фінансують», — каже Стефан Койє-Матійон.

Тому команда йде на компроміси. Проект із можливістю запропонувати для завантаження серію російськомовних статей про війну проти України фірма відхилила, вважаючи, що «цей жест був би відверто войовничим». З іншого боку, компанія Kiwix спеціально сформувала пакет матеріалів із військової медицини, який потім активно рекламувала в українському Google у березні. Для компанії, яка ніколи не займалася рекламою, це було вперше. 

Стефан Койє-Матійон каже, що ризики, на які наражається сама технологія Kiwix, потрібно розглядати в широкій перспективі. З технічної точки зору завдати їй глобальних збитків не можна, або це було б особливо складно. Сервери програми розкидані по всьому світу, жоден не знаходиться у Лозанні. В окремій країні можна обмежити доступ до програми, але в мережі зараз існує близько 20 дзеркальних сайтів Kiwix. Нарешті, атакувати Kiwix безглуздо просто тому, що код програми є відкритим та безкоштовним, та «всюди є його копії».

Проте Стефан Койє-Матійон додає, що захист від кібератак завжди був важливим питанням і нашим «способом життя». «Ми не збираємо персональні дані. А найкращий захист — це завжди бути готовим до оборони. І ми готові до неї». При цьому було б дивним, якби Kiwix раптом став метою хакерських нападів. «Ми не дуже велика риба. Ми продовжуємо позиціонувати себе як освітній проект. У нас є місія, ми її виконуємо, але синдромом рятівника світу ми не страждаємо».