Чому фонд Digger не може допомогти Україні з розмінуванням
Протягом наступних чотирьох років Швейцарія має виділити Україні на протидію мінній загрозі 7,5 млн франків. Зараз там замінована територія, яка в чотири рази перевищує територію всієї Конфедерації. Багато експертів впевнені, однак, що такої суми зовсім недостатньо, не кажучи вже про те, що з цієї програми виключений швейцарський фонд Digger, який володіє унікальним ноу-хау.
Можна собі уявити, наскільки велике було розчарування, якого зазнав Фредерік Герн (Frédéric Guerne), директор гуманітарного фонду Digger, що виробляє машини для розмінування, коли він отримав офіційне повідомлення про те, що його фонд (розташований у місті Таван на заході кантона Берн) не зможе отримати фінансову підтримку з федерального бюджету і що його машини не зможуть бути вироблені у Швейцарії та відправлені потім в Україну.
Фонду Digger ці гроші були потрібні для запуску у виробництво найсучасніших дистанційно керованих машин гуманітарного розмінування. Але тепер федеральну допомогу отримають два інші схожі фонди. І це при тому, що фонд Digger на міжнародній арені має чудову репутацію. Ще у 2013 році Програма розвитку ООН (ПРООН) дуже високо оцінювала ефективну роботу його машин у Мозамбіку, де роботи з розмінування на той час велися вручну понад 17 років.
На думку ПРООН, така техніка «суттєво сприяла» розмінуванню цієї африканської країни, оскільки переорала за відносно короткий час кілька сотень тисяч квадратних метрів мінних полів. Ця допомога була настільки «суттєва», що у 2015 році Мозамбік офіційно став першою країною, що розвивається, яка пережила громадянську війну і тепер повністю звільнилася від мін.
Як було зазначено, упродовж найближчих чотирьох років Швейцарія виділить Україні 7,5 млн франків для протидії мінній загрозі. Саме ці кошти будуть передані Швейцарському фонду розмінування (FSD) та Женевському міжнародному центру гуманітарного розмінування (CIDHG). Фонд FSD – це дуже поважна гуманітарна організація, та наразі є єдиною гуманітарною організацією Швейцарії, яка має своїх саперів (як чоловіків, так і жінок!) безпосередньо в Україні. Вона, звісно, вітає таке рішення.
«Конфедерація взяла на себе фінансування одного з наших проєктів з розмінування в Харкові на суму 2,5 мільйона франків, – говорить директор фонду FSD Хансйорг Еберле (Hansjoerg Eberle). – Ми, звичайно, дуже вдячні, але цієї суми буде замало, особливо з огляду на масштаби мінної проблеми. В Україні лише один проєкт розмінування в одній конкретній зоні коштує від 5 до 7 млн на рік і вимагає постійних зусиль, у тому числі й фінансових, протягом декількох років». Сам фонд FSD активно присутній в Україні. Там він зараз має шість машин та 250 співробітників.
Приєднуйтесь до наших каналів TelegramЗовнішнє посилання та ТвіттерЗовнішнє посилання
«Знайти робітників на місці не важко, робота у галузі протидії мінній загрозі добре оплачується та цінується у суспільстві. Більше 90% нашого персоналу (сапери, слідчі, розвідники тощо) набирається з місцевого населення та навчається нашими експертами», — каже Хансйорг Еберле.
Фонд FSD експлуатує в Україні чотири броньовані вантажівки, які використовуються для переміщення уламків у руїнах, потенційно забруднених мінами та залишками вибухових пристроїв, а також дві машини, спеціально розроблені для розмінування, які переважно використовуються для підготовки ґрунту. Вартість таких машин дуже велика. За одну вживану – потрібно заплатити від 350 до 825 тис. франків, за нову — до 2 млн. Найменша з них, вагою «всього» в 5 тонн, управляється дистанційно, а найбільша, призначена для розмінування значних за площею сільськогосподарських земель, важить 21 тонну.
Водночас, додає Хансйорг Еберле, фонду FSD, який має більш ніж 25-річний досвід роботи в галузі розмінування, було доручено навчити робітників Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) працювати на таких машинах, купівля яких була профінансована одним приватним американським фондом. Отже, фонд FSD робить все можливе, але його зусиль та фінансових ресурсів виявляється замало. За словами Міністра оборони України, розмінування країни може тривати до 30 років, на що знадобиться, за даними Світового банку, до 37 млрд доларів. Тож чому б не додати на допомогу фонду FSD ще й потенціал фонду Digger?
Велика потреба в техніці
За даними уряду України, наразі країні необхідно щонайменше 60 машин для розмінування, що вдвічі перевищує річний обсяг випуску такої техніки в усьому світі. Отже, допомога Фредеріка Герна та його фонду цілковито була б доцільна, тим більше, що в їхньому активі «більш ніж 20-річний досвід роботи у 16 країнах світу». Минулого року проєкти фонду Digger частково фінансувалися за рахунок федерального бюджету. Останній такий проєкт у Мозамбіку отримав кошти від Дирекції з розвитку та співробітництва (DEZA). Однак з того часу Берн не виділяв більше коштів. Фонд Digger не отримає їх і зараз, коли йдеться про розмінування вже не в Африці, а поряд, в Україні. Чому?
З цим питанням ми звернулися до офіційного представника Міністерства закордонних справ Швейцарії (EDA) П’єра-Алена Ельтшінгера (Pierre-AlainEltschinger). За його словами, у ситуації війни в Україні Швейцарія вважає за краще зробити ставку на наступність і на перевірених довгострокових партнерів. Саме тому вона підтримала фонди FSD та CIDHG. «Міністерство оборони та Міністерство закордонних справ Швейцарії постійно вивчають додаткові можливості для фінансування проєктів і співпраці у сфері гуманітарного розмінування в Україні. Ця підтримка має базуватися на місцевих потребах і в тісній консультації з українською владою та іншими донорами».
Зі свого боку, Хансйорг Еберле попереджає про небезпеку, пов’язану з перенасиченням України технікою для розмінування в ситуації відсутності як достатньої кількості місцевих фахівців, так і дефіциту відповідного досвіду експлуатації. «Влада України отримала або готується отримати найближчим часом щонайменше близько двадцяти машин для розмінування від різних донорів і спонсорів. За нашими даними, у них, однак, нині немає знань, необхідних для ефективного використання цих машин відповідно до міжнародних норм, що діють у сфері протидії мінній небезпеці».
Він підкреслює також, що навіть найсучасніші машини не здатні повністю замінити трудомістку роботу з розмінування вручну за допомогою металодетекторів. «Машини допомагають підготувати ґрунт та розмежувати зони мінного ураження, що дозволяє саперам зосередитися на роботі з визначення місця розташування окремих мін, їх вилучення та перенесення на ділянки, відведені для нейтралізації», — уточнює Хансйорг Еберле. А що тоді з машинами фонду Digger? Хіба вони не знадобилися б? Чому б їх не купити? У відповідь Х. Еберле з жалем зазначає, що на ринку панує жорстка конкуренція, а FSD — надто маленька організація, щоб змагатися з великими компаніями. Тому він і зупинив свій вибір на хорватському машинобудівному підприємстві, яке налагодило серійне виробництво та постачання такої техніки, та одночасно пропонує якісне післяпродажне та сервісне обслуговування.
Фредерік Герн підкреслює: його унікальні машини розроблені таким чином, що сапери можуть освоїти їх і почати застосовувати буквально протягом кількох годин. «Ми регулярно буваємо на місцях та знаємо тамтешні потреби. Що стосується витрат, то, звичайно, виробництво у самій Швейцарії обходиться недешево: одна така машина коштує близько 500 тис. франків, що, ймовірно, набагато вище за вартість продукції конкурентів, яких у світі всього, до речі, півдюжини. Але все одно нещодавно ми виграли один тендер, і ціна, очевидно, зіграла в даному випадку не останню роль».
Він вважає, що фонд Digger, з одного боку, має значний досвід, але, з іншого боку, за своєю ДНК він є набагато більше «гуманітарною» структурою, ніж його конкуренти.
«Це означає, що все, що ми заробляємо, ми інвестуємо безпосередньо у дослідження та розробки». При цьому Ф. Герн посилається на «План дій Конфедерації в галузі розмінування на період з 2023 по 2026 роки». У розділі «Сприяння застосуванню багатообіцяючих та перспективних технологій і методів» (Förderung des Einsatzes vielversprechender Technologien und Methoden) йдеться, наприклад, про проблему розмінування великих міських територій. Саме в цій сфері його фонд має особливий досвід. «Ми розробили систему дистанційного керування машинами розмінування з використанням технологій віртуальної реальності, що може замінити або скоротити масштаби ручної роботи на завалах і в руїнах. Працювати на завалах дуже небезпечно. Є бомби, що не розірвалися, а також міни-пастки».
Виробляти також і в Україні
Незважаючи на невдачі, Ф. Герн не засмучується. «Наші можливості у Швейцарії обмежені, ми здатні продукувати та продавати лише одну-дві машини на рік. Для того, щоб задовольнити попит України на таку техніку, ми плануємо почати виробляти їх на місці в ширших масштабах за допомогою українського виробника», — каже він. Така форма співпраці, яка, до речі, стане внеском у розвиток місцевої економіки, стала можливою завдяки ініціативі бувшого посла Швейцарії в Україні Клода Вільда (Claude Wild). За його підтримки фонд Digger зміг знайти відповідного партнера серед місцевих підприємців. «Необхідності будувати новий завод немає, тому що вся інфраструктура вже існує», – говорить Ф. Герн.
Зазвичай, фонд Digger фінансує виробництво своїх машин за рахунок пожертвувань. Потім він продає їх профільним НУО, які беруть на себе витрати на технічне обслуговування такої техніки і на оплату персоналу. В даному випадку, однак, обсяг потреб занадто великий, а коштів від донорів замало. «Для того, щоб розпочати виробництво в Україні, нам потрібно від 1 до 1,5 млн франків. Саме тому наш фонд розраховував на бюджетну підтримку. Адже Швейцарія зараз підтримує проєкти щодо інформування дітей про мінну небезпеку, що, на мій погляд, дуже добре і правильно. Але треба також думати про те, як позбавити країну мінної небезпеки раз і назавжди», — вважає Ф. Герн.
Відповідно до стандартів JTI
Показати більше: Сертифікат за нормами JTI для порталу SWI swissinfo.ch
Огляд поточних дебатів із нашими журналістами можна знайти тут. Будь ласка, приєднуйтесь до нас!
Якщо ви хочете розпочати дискусію на тему, порушену в цій статті, або хочете повідомити про фактичні помилки, напишіть нам на russian@swissinfo.ch.