Швейцарський експерт про перспективи контрнаступу ЗСУ

Минулими вихідними українській армії вдалося, судячи з усього, домогтися стратегічного успіху: на півдні в районі Херсону вони зуміли переправитися через Дніпро і закріпитися на протилежному березі. На фотографії: вид на Антонівський міст у листопаді 2022 р. Copyright 2022 The Associated Press. All Rights Reserved.

Минулими вихідними українській армії вдалося, судячи з усього, домогтися стратегічного успіху: на півдні в районі Херсону вони зуміли переправитися через Дніпро і закріпитися на протилежному березі. Річка – стратегічно важлива; утім, початком весняного контрнаступу ця операція ще не є. Чому?

Не лише на це, а й на інші запитання в інтерв’ю громадському (недержавному) телерадіоканалу SRF відповідає швейцарський військовий експерт Мауро Мантовані (Mauro MantovaniЗовнішнє посилання). Він викладає у Військовій академії Вищої технічної школи Цюриха (ETH). Історик з докторським ступенем. Автор серії публікацій на тему основних засад політики безпеки Швейцарії. Раніше працював у Службі зовнішньої розвідки Швейцарії (Auslandnachrichtendienst SND).

SRF News: Коли почнеться анонсований весняний контрнаступ ЗСУ?

Мауро Мантовані: Він точно не почнеться раніше середини травня, бо цьогоріч період бездоріжжя явно триватиме довше, ніж зазвичай. Зараз ми не бачимо жодного скупчення військ, яке вказувало б на швидкий наступ. Це стосується, до речі, обох сторін. Політичний тиск на Україну стає дедалі сильнішим: цей раніше анонсований контрнаступ від неї чекають усі. Однак існує значний ризик невдачі. Враховуючи також поточний обопільний глухий кут на фронті.

Тобто (обидві сторони) зараз буксують?

Так, авжеж. Місцевість там заболочена, дороги важкопрохідні. У будь-якому разі на східному березі Дніпра мережа доріг вирізняється низькою щільністю. Тому я б сказав, що очікувати в найближчі кілька тижнів широкомасштабного контрнаступу ЗСУ, який почнеться або на півдні, або навіть по всій довжині фронту, не слід.

Приєднуйтесь до наших каналів TelegramЗовнішнє посилання та ТвіттерЗовнішнє посилання

Що тоді означає ця гучна переправа через Дніпро? Якщо це не початок контрнаступу, то що?

Ймовірно, відбулися навіть кілька висадок українських підрозділів на східному березі Дніпра. Але, мабуть, це була, швидше за все, розвідка. Не виключаю, що це було перекидання живої сили для об’єднання з бійцями збройного опору на окупованих українських територіях. У будь-якому разі, українці допоки не створили там жодного постійного плацдарму.

Чи готові вони взагалі до контрнаступу?

Загалом, напевно, ні, особливо якщо поглянути на інформацію, отриману внаслідок нещодавнього витоку даних у США. Ці документи з грифом «для службового користування» підтвердили, наприклад, що протиповітряна оборона України перебуває на межі можливостей, а запаси боєприпасів закінчуються.

Громадськість також дізналася про вже поставлену Україні зброю і про місця дислокації частин як української, так і російської армії. Це, звісно, особливо секретна інформація, а надто в контексті очікуваного весняного контрнаступу. Однак Пентагон дає цьому наступу мало шансів, оскільки він припускає, що російська перевага в повітрі на півдні лише посилиться.

Яка поточна ситуація з фізичним станом військ? Наскільки вони виснажені?

Звіти про людські та матеріальні втрати є ретельно захищеною таємницею з обох сторін. Оцінки тут дуже сильно різняться. Ми не знаємо достеменно, якими є резерви. Ми не знаємо, що російський ВПК зможе виготовити найближчими місяцями і чи будуть у Росію, як і раніше, приміром, з Ірану або Північної Кореї, можливо, навіть із Китаю, надходити нові ракети.

Очевидно, що у росіян резерви особового складу куди більш значні. З іншого боку, рівень підготовки українських солдатів тепер став набагато вищим завдяки їхній тактичній і технічній підготовці на Заході, сильнішою є в них і вмотивованість до боротьби.

Можна сказати, що загальні людські втрати з обох боків на сьогодні становлять понад 300 000, йдеться про кількість як убитих, так і поранених. Водночас, обидві сторони, вочевидь, готові миритися з цими величезними та щоденно зростаючими втратами заради досягнення цілей війни, які залишаються максимальними для всіх. І саме тому, на жаль, кінця цій війні поки що не видно.

Інтерв’ю провів Сальвадор Атасой (Salvador Atasoy), оригінал німецькою мовою за посиланнямЗовнішнє посилання.