Швейцарія допомагатиме Україні, «скільки буде потрібно»

У Лондоні глава МЗС Швейцарії Ігнаціо Кассіс пообіцяв Україні подальшу підтримку зі сторони Берна. Copyright 2023 The Associated Press. All Rights Reserved

У своїй заключній промові на Другій Конференції з повоєнної відбудови України (URC) у Лондоні глава МЗС Швейцарії Ігнаціо Кассіс пообіцяв Україні подальшу підтримку зі сторони Берна. «Швейцарія допомагатиме їй як у надзвичайних ситуаціях, так і в післявоєнному відновленні», – зазначив міністр закордонних справ Конфедерації.

Для своєї країни І. Кассіс під час промови виокремив три галузі, в яких Швейцарія намагатиметься діяти паралельно: гуманітарна допомога, повоєнна реконструкція, соціально-політичні реформи. Він сказав, що Україна «продовжуватиме отримувати гуманітарну допомогу стільки, скільки буде потрібно». Посадовець також наголосив: для прискорення процесів реконструкції необхідно буде налагодити для приватного сектора економіки систему страхування ризиків.

Він також ще раз схвалив створення реєстру матеріальних збитків, завданих країні через агресію Росії. Ця ідея вже отримала схвалення Ради Європи. Він закликав до «прозорої та відповідальної» реконструкції. За словами І. Кассіса, Швейцарія активно підтримує і буде підтримувати Україну, наприклад, у створенні інструментів і структур у секторі протидії корупції.

Як нагадує швейцарське радіо SRF, збитки, отримані від російського вторгнення в Україну, мають свою вартість: 411 мільярдів доларів. І що довше триває війна, то більшою стає ця цифра.

Приєднуйтесь до наших каналів TelegramЗовнішнє посилання та ТвіттерЗовнішнє посилання

Друга (Лондонська) Конференція з повоєнної відбудови України головно була присвячена двом питанням: по-перше, держави та міжнародні організації, які підтримують Україну, хотіли надіслати світові сигнал про свою рішучість і готовність допомагати цій країні й надалі. З іншого боку, спільнота бажала прояснити й деякі конкретні питання, пов’язані з тим, як у деталях має відбуватися післявоєнне відновлення держави.

Зарано? Нічого подібного, тим більше, що відновлення вже почалося. Україна натепер вже реконструювала близько 2 000 кілометрів доріг, 40 мостів і сотні залізничних станцій. Звісно, доки тривають російські атаки, повноцінне відновлення неможливе. Втім, це було зрозуміло всім й так.

Крім того, на класичних конференціях донорів, як-от ті, що проводяться для фінансування гуманітарної допомоги Сирії, Ємену чи Судану, зазвичай ідеться про суми, що обчислюються кількома мільярдами. А ось сума у 400 млрд доларів і більше – це зовсім інша модель. Як визначив Світовий банк, так просто цю суму не зібрати. На ЄС та його держави-члени, у цьому контексті, лягає особлива відповідальність, тим більше, що після війни США, які є основним донором військової підтримки, вочевидь будуть меншою мірою готові знову залізти до своєї бюджетної «кишені».

Оскільки допомога від таких структур, як Світовий банк, точно буде недостатньою, на Лондонській конференції з відновлення окремим питанням став порядок і умови залучення до відновлення, власне, приватного бізнесу. Недержавні компанії теж матимуть почати інвестувати, аби зробити нову Україну не лише функціональною, а й кліматично нейтральною, більш сучасною та екологічно стійкою. Амбітні щаблі встановлені зависоко. Тож компанії інвестуватимуть мільярди тільки в тому разі, якщо вони зможуть побачити для себе в цій країні довгострокові економічні перспективи.

А це також означає, що країні потрібні гарантії безпеки, щоб захистити її від другого раунду війни.

Думка наштовхує нас до питання вступу України до ЄС і, що найважливіше: до членства в НАТО, якого давно вже вимагає офіційний Київ. І те, й інше було в Лондоні обіцяно, як кажуть, на словах, бо жодних фіксованих зобов’язань і термінів призначено не було. А для початку Україна повинна буде провести комплексні реформи, наприклад, стосовно боротьби з корупцією.

Але навіть якщо приватний сектор і братиме активну участь у відновленні, цього все одно може виявитися недостатньо. Тому необхідно буде залучити ще одного донора: Росію, країну, яка явно не горить бажанням платити. «Нині в західних державах заблоковано російських активів на 350 млрд доларів», – вказує дипломатичний оглядач радіо SRF Фредді ГштайгерЗовнішнє посилання. За його словами, «якби їх можна було використати для України, то ми б стали на крок ближче до відновлення. У якийсь момент Росія повинна буде почати виплачувати репарації за свою агресивну війну. І було б справедливо використовувати для цієї мети вже заблоковані активи.

Але наскільки це законно? Дійсно, це питання викликає зараз багато суперечок серед експертів. Західні держави, які завжди посилаються на верховенство закону, не можуть просто взяти і передати російські кошти Україні. Потрібен спосіб, який відповідав би закону і міжнародному праву. У Лондоні було вирішено шукати такий шлях. Допоки незрозуміло, чи буде він знайдений. І, ймовірно, пройдуть роки, перш ніж це станеться», – резюмує Фредді Гштайгер.