Біженці з України і складний пошук роботи в Швейцарії

Згідно з останніми даними Державного секретаріату з питань міграції (SEM), станом на 6 травня 2022 року роботу у Швейцарії мають 276 біженців. SRF-SWI

Стосовно загальної кількості осіб, які отримали захисний статус S, кількість тих, хто знайшов собі роботу, поступово зростає, але залишається на відносно низькому рівні. Згідно з останніми даними Державного секретаріату з питань міграції (SEM), станом на 6 травня 2022 року роботу у Швейцарії мають 276 біженців, тижнем раніше ця цифра була іншою – біля 200.

Таке зростання підтверджують швейцарські кантони (суверенні суб’єкти федерації): про це нещодавно повідомив швейцарській німецькомовний телеканал SRF. Наприклад, кантон Фрібур повідомляє, що протягом останніх двох тижнів спостерігається «значне збільшення» заяв про прийом на роботу від українських громадян. Схожа ситуація і в кантоні Золотурн: майже половина з нинішніх 28 дозволів на роботу була видана в травні. Кантони Аргау, Берн і Тургау також підтверджують збільшення кількості українських біженців, які знайшли роботу.

За даними SEM, станом на 10 травня 2022 року, у Швейцарії зареєстровано 47 980 біженців з України. З них 44 636 осіб отримали захисний статус S. Іншими словами, кількість тих, хто знайшли собі роботу, залишається відносно невеликою, але вона зростає досить помітними темпами. В Управлінні з економічних питань кантону Берн (Amt für Wirtschaft) таку тенденцію росту пояснюють тим, що особи з захисним статусом S стають все більш організованими та більш активно починають шукати роботу.

Даніель Весснер (Daniel Wessner), керівник Управління економіки та праці кантону Тургау (Amts für Wirtschaft und Arbeit) та член правління міжгалузевої Асоціації швейцарських регіональних бірж праці (Verband der Schweizerischen Arbeitsmarktbehörden) має таку саму думку : «Спочатку біженці шукали собі житло, вирішували питання із медичним обслуговуванням, намагалися організувати догляд за дітьми. Але тепер ринок праці стає для них основним завданням». Він вважає, що темпи зростання кількості працевлаштувань можуть значно прискоритися.

Головний тягар лежить на кантонах

«По всій Швейцарії біженці незабаром можуть масово вийти на ринок праці, їхня кількість досягатиме щонайменше десятка тисяч», – говорить Данієль Весснер. «Неможливо відразу все організувати», – зазначає Мірьям Вюрт (Mirjam Würth), керуючий директор асоціації «zRächtCho» (шв. нім. – Орієнтація), мета якої полягає в об’єднанні біженців і роботодавців у північно-західній Швейцарії. «У більшості випадків, для професійної інтеграції потрібно більше двох місяців», – підкреслює М. Вюрт.

У Швейцарії при влаштуванні на роботу має значення передусім кваліфікація, а не колір паспорта. © Keystone / Michael Buholzer

Основний тягар вирішення цієї проблеми лягає на плечі кантонів (суверенних суб’єктів федерації). Саме кантональна влада має забезпечувати дотримання норм законодавства у сфері трудового права та стежити, щоб біженці не працювали «на рабських умовах».

Приклад кантону Тургау свідчить про те, що такі випадки трапляються. «З виданих станом на сьогодні  56 дозволів на роботу для українських біженців, три заявки довелося відхилити, тому що не були дотримані всі необхідні умови праці та найму, включаючи оплату», – повідомляє Управління економіки та праці кантону Тургау у відповідь на запит телеканалу SRF.

Кваліфікація, а не колір паспорта

Даніель Весснер каже, що багато регіональних центрів зайнятості (RAV) отримують від роботодавців прямі запити щодо українських кандидатів, причому це відбувається як із солідарності, так і з іміджевих міркувань: взяти на роботу українку зараз може трактуватися як соціально позитивна дія. Однак, зрештою, у Швейцарії при влаштуванні на роботу має значення передусім кваліфікація, а не колір паспорта.

«Ми повинні гарантувати рівне ставлення і до біженців, і до місцевих кандидатів. Але при цьому біженцям доводиться долати додаткові перешкоди: часто дипломи потрібно перекладати з кирилиці на латинський алфавіт, тобто робити переклади німецькою чи французькою мовами, а також робити офіційне визнання свого диплому – все це забирає відносно багато часу», – пояснює Мірьям Вюрт із асоціації zRächtCho.

Крім того, існують певні положення та норми в галузі безпеки праці, яких необхідно дотримуватись, і це часто ускладнює біженцям оперативний вихід на ринок праці. Пані Вюрт постійно чує від роботодавців, що ще однією проблемою є лінгвістичний бар’єр: багато біженців у німецькомовній Швейцарії не володіють німецькою мовою на достатньому рівні.

У Швейцарії зазвичай перш ніж влаштуватися на роботу іноземний кандидат має довести своє володіння мовою на певному рівні. Втім, правила – це не догма, а керівництво до дії. «Якби ми мали більше роботодавців, які дотримувалися б принципу «спочатку наймати, а потім навчати», то тоді б ми змогли досягти прогресу набагато швидше», — вважає Мірьям Вюрт.