Висока вартість життя в заможній Швейцарії для багатьох сімей проблема
![A woman holds her open purse in her hands.](https://www.swissinfo.ch/content/wp-content/uploads/sites/13/2023/06/e6a7515ebf990dfc41204d54824a2e9b-71827770_highres-data.jpg)
Бідність стає останнім часом дедалі помітнішою навіть у заможній Швейцарії. Кількість сімей, які ледве зводять кінці з кінцями, зростає. Це й не дивно, позаяк тарифи страхування ОМС зростають, вартість ЖКГ теж, інфляція невелика, але й тут негативні явища акумулюються: там трішки більше, тут трішки вище, і таким чином рахунок у банку помітно втрачає у вазі. Утім, офіційні цифри не відображають всієї серйозності ситуації.
Такою є думка керівників двох структур, що займаються моніторингом становища сімей, які живуть у важких умовах, і загалом – соціально вразливих прошарків суспільства. «Щодо емпіричних даних, необхідних для реальної оцінки масштабів бідності у Швейцарії, то тут існують значні прогалини, – каже Емілі Розенштайн (Emilie Rosenstein), директор НДІ з вивчення соціальних проблем (Observatoire des précarités) при Вищій Школі прикладних наук у галузі соціальної роботи та охорони здоров’я (University of Applied Sciences in Social Work and Health HETSL). – Поточна статистика дає нам лише одномоментний зріз. У ній не йдеться, які люди і чому системно перебувають у важкому соціальному становищі».
Нещодавнє створення федеральним урядом Національної системи моніторингу ситуації стосовно бідності вона вітає, вказуючи, що такий інструмент допоможе отримати більш деталізовану картинку бідності у Швейцарії. Але що ж таке бути бідним у Швейцарії?
За офіційними даними, поза межою бідності чи на межі в країні перебувають 8,7% населення Швейцарії, або приблизно 745 тис. осіб. Де ж проходить ця межа у грошовому вираженні? Станом на 2021 рік, вона перебувала в середньому на рівні доходу 2 289 швейцарських франків на місяць для самотньої людини і 3 989 швейцарських франків на місяць для домогосподарства з двома дорослими і двома дітьми до 14 років. Пандемія майже ніяк не змінила цю статистику: частка бідних становила у 2020 році 8,5% від загальної чисельності населення 8,9 млн людей і 8,7% – у 2019 році.
Приєднуйтесь до наших каналів TelegramЗовнішнє посилання та ТвіттерЗовнішнє посилання
Федеральне статистичне Відомство (BfS) з гордістю зазначило нещодавно у своєму прес-релізі, що Швейцарія «може похвалитися вищим рівнем життя, аніж більшість країн Європейського союзу». Емілі Розенштайн у своїх оцінках менш оптимістична. «Ми, звісно, можемо бути дуже задоволені тим, що після пандемії у нас не відбулося різкого зростання бідності. Однак ми маємо не різке, але повільне зростання, яке допоки жодним чином не відображене в статистиці», – зауважує вона.
Подані дані, приміром, не показують зростаючої прірви між домогосподарствами з низьким і високим рівнем доходу, і цей тренд, особливо в довгостроковій перспективі, вона вважає особливо проблематичним.
Як звести сімейний бюджет?
Перший «Сімейний барометр» (Schweizer Familienbarometer 2023), опублікований у квітні 2023 року громадською асоціацією Pro Familia Schweiz і компанією Pax, яка займається проблемами пенсійного страхування сімей, вперше дає змогу детально зазирнути в кишеню середньостатистичної швейцарської родини.
Отож, як виявилося, 41% швейцарських родин грошей вистачає лише на задоволення своїх базових потреб, а 28% не мають узагалі нічого, що можна було б відкласти наприкінці місяця. Більше половини з них також визнали, що хоча б раз відмовляли собі у медичному або терапевтичному лікуванні через дорожнечу послуг. Зрозуміло, йдеться насамперед про послуги дантиста.
«Зростання цін на предмети і продукти першої необхідності особливо сильно позначається на сім’ях з низькими доходами, які опиняються в особливо скрутному становищі», – каже директор НКО Pro Familia Філіп Гнегі (Philippe Gnaegi). З цією тенденцією цілком корелює динаміка реальної заробітної плати у Швейцарії, яка згідно з даними Федерального Відомства статистики, в період 2021–2022 рр. знизилася у Швейцарії майже на 2%. Тобто, номінальні зарплати навіть трохи підросли, але якщо врахувати інфляцію, то й матимемо: доходи і купівельна спроможність багатьох людей найманої праці знизилася.
![statistik](https://www.swissinfo.ch/content/wp-content/uploads/sites/13/2023/06/3fdd99b1368b19b50901d6a0bacb0323-грифика-для-статьи-data.png)
За словами Ф. Гнегі, навіть такі цифри не створюють повного уявлення про труднощі, що обтяжують домогосподарства, оскільки вони не враховують постійно зростаючі витрати на медичне страхування. Інфляція у Швейцарії (2,2%), звісно, менш значна, аніж в інших європейських країнах, на кшталт Німеччини (7,9%) чи Великої Британії (понад 10%).
Емілі Розенштайн визнає: в довгому переліку зубожіння націй Швейцарія – далеко позаду, але слід бути обережними, коли справа доходить до порівнянь. На ділі: коли дохід починає падати, від наслідків такого тренду страждають насамперед ті, хто має обмежені ресурси.
Превентивні дії за бюджетний кошт?
Як інструмент розв’язання цієї проблеми Емілі Розенштайн пропонує давній рецепт: збільшити на соціальні потреби видатки громадських бюджетів. При цьому суспільство і держава повинні не тільки активніше допомагати тим, хто перебуває в найбільш несприятливому фінансовому і соціальному становищі, а ще й робити превентивні кроки, щоб допомогти представникам «нижчого» середнього класу до того, як вони впадуть у прірву бідності. Зараз бюджетні видатки у Швейцарії на соціальні потреби є найбільшими: близько 33% від федерального бюджету. На оборону, для порівняння, відраховують 7%.
Проте Філіп Гнегі стверджує, що «сімейна політика як бідний родич нашої соціальної системи». Тому він теж рекомендує збільшити соціальні бюджетні видатки у форматі додаткової допомоги для родин, які, між іншим, вже виплачують в чотирьох кантонах країни. Йдеться не про соціальну допомогу, а безпосередньо фінансову підтримку родин із працюючими батьками, які не в змозі самотужки покрити основні потреби сім’ї, включно з медичними витратами.
![Un impiegato di banca ritratto di schiena seduto davanti al computer mentre si stira.](https://www.swissinfo.ch/content/wp-content/uploads/sites/13/2017/08/bfc45c609080e578ccacfbe7028af479-evviva-jpg-data.jpg)
Показати більше
6 тисяч франків на місяць у Швейцарії: це багато чи мало?
На думку Філіпа Гнегі, необхідно також вжити додаткових заходів для ефективного поєднання особистого та професійного життя. Він зазначає, що у Швейцарії неповний робочий день мають шість із десяти жінок, що є майже безпрецедентним показником для Європи. «Нам необхідно створювати більше позашкільних закладів з догляду за дітьми, знижуючи при цьому їхню вартість і гарантуючи, звісно, якість послуг», – каже експерт. А де на це взяти кошти?
Схвалений у березні 2023 року Національною радою (великою палатою парламенту) законопроект, що пропонує збільшити бюджетні видатки саме у цьому сегменті, є, на думку Ф. Гнегі, кроком у правильному напрямку. Законодавча ініціатива передбачає, зокрема, надання бюджетної фінансової допомоги на кожну дитину, яку опікує «третя сторона» (ясла, дитсадок), з моменту народження і до закінчення початкової школи. У парламенті проти цього закону виступили насамперед депутати від Швейцарської народної партії (SVP), які вважають такі кроки «суто символічними заходами».
За їхніми словами, федеральними субсидіями зможуть скористатися лише ті батьки, які й так мають гроші на організацію нагляду за своїми дітьми в дошкільних закладах, на кшталт дитсадків. Ті ж, хто, наприклад, наймає собі няню, навпаки, не отримає нічого.
Охорона здоров’я – основний головний біль
«Є дві статті видатків, які б’ють у самісіньке серце сімейних бюджетів: квартплата і медичне страхування. Це основні причини боргів», – каже Е. Розенштайн. А й справді, на оплату квартири у Швейцарії в середньому йде від 20 до 35% сукупного бюджету. При цьому майже третину витрат на охорону здоров’я сьогодні беруть на себе безпосередньо люди. «Ситуація проблематична, оскільки цей показник майже вдвічі вищий, ніж у середньому в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), і він продовжуватиме зростати».
![Linkedin auf dem Smartphone geöffnet](https://www.swissinfo.ch/content/wp-content/uploads/sites/13/2023/02/520f7e0c7aa984c74fba19a55b8f7016-linkedin-data.jpg)
Показати більше
Чому швейцарці так часто змінюють місце праці?
Філіп Гнегі вважає, що варто було б законодавчо обмежити внески до фондів медичного страхування: не більше 10% від загального доходу сім’ї. Така система, наприклад, уже діє у франкомовному кантоні Во. Фракція соціалістів у парламенті вже внесла відповідну ініціативу про поширення такої системи на всю країну.
Зрозуміло, в будь-якому разі питання буде винесено на референдум, і саме тому на тепер ні уряд, ні парламент не переконані в правильності цієї ініціативи. Найімовірніше, можновладці внесуть свою зустрічну пропозицію.
Штефан Майерханс, голова Відомства моніторингу цінової ситуації в країні, вважає, що ставку треба робити на ринок і конкуренцію, які обопільно в довгостроковій перспективі змінять системні засади стану справ та допоможуть знизити тарифи і витрати. Він вважає, що й споживачі теж мають більш активно відстоювати свої інтереси. Е. Розенштайн мислить більш короткостроковими перспективами: «Велика конкуренція може допомогти деяким людям, але вона не позбавить від проблем тих, хто вже сьогодні відчуває серйозні труднощі».
На думку очільниці НДІ, проблема полягає в тому, що у Швейцарії люди не люблять «сідати на соціал» і тому не звертаються по соціальну допомогу, навіть маючи на неї повне право. Вона вважає, що багато хто просто не знайомий із системою.
![Nestlé logo](https://www.swissinfo.ch/content/wp-content/uploads/sites/13/2022/12/35b713ae373efa8ebd207f87097d5d36-77536083_highres-data.jpg)
Показати більше
Концерн Nestlé відкриє нову фабрику в Україні
Дійсно, це так і є, проте Е. Розенштайн не згадує й інший аспект: соціальна стигматизація. У ліберальній Швейцарії почати отримувати соцдопомогу означає зізнатися у своїй повній соціальній та особистісній неспроможності. Крім того, одержання соціальної допомоги є фактором, що унеможливлює набуття громадянства, а в країні з населенням 8,9 млн людей не мають громадянства 25% з тих, хто живе тут постійно. І нарешті: часто не згадується, що соціальну допомогу в підсумку доводиться все одно повертати назад, у Швейцарії вона не подарунок, а поміч, яка допомагає людині пережити складний період. Знайшов роботу? Встав на ноги? Починай віддавати соціал, а це борги.
Ще одна проблема: системна криза інструментів пенсійного забезпечення. Багато швейцарців, навіть чесно відпрацювавши в країні 40 років, виплачуючи всі необхідні соцвнески, вважають за краще після досягнення пенсійного віку переїжджати за кордон, туди, де тепло, море і дешево. Люди, старші за 65 років, становлять зараз близько 10% усіх емігрантів.
«З нашою пенсійною системою, яка значною мірою залежить від індивідуальних внесків, деякі люди опиняються у важкій ситуації, навіть пропрацювавши все життя. Для них переїзд за кордон може стати способом зберегти свою особисту гідність і уникнути необхідності звертатися за соціальною допомогою», – каже Е. Розенштайн. Що говорити про мігрантів, які приїжджають до Швейцарії в зрілому віці і вже не мають змоги відпрацювати потрібні 40 років та не мають грошей, аби доплатити в соціальні фонди внески за відсутні роки трудового стажу. У них в старості пенсії не буде взагалі ніякої, а це означає: Швейцаріє, прощавай…
![Відповідно до стандартів JTI](https://www.swissinfo.ch/ukr/wp-content/themes/swissinfo-theme/assets/jti-certification.png)
Відповідно до стандартів JTI
Показати більше: Сертифікат за нормами JTI для порталу SWI swissinfo.ch
Огляд поточних дебатів із нашими журналістами можна знайти тут. Будь ласка, приєднуйтесь до нас!
Якщо ви хочете розпочати дискусію на тему, порушену в цій статті, або хочете повідомити про фактичні помилки, напишіть нам на russian@swissinfo.ch.