Вікторія та Поліна відкривають для себе Швейцарію

Прогулянка берегом Невшательського озера. Gaby Ochsenbein

Пізнавальні поїздки Швейцарією допомагають Вікторії та Поліни на кілька годин забути про війну на їхній батьківщині.

Включно до кінця травня 2022 року біженці з України мали змогу безкоштовно користуватися громадським транспортом. Вікторія та Поліна Біличенко також скористалися цією можливістю для того, щоб краще познайомитися зі Швейцарією. Такі подорожі дозволили їм трохи відволіктися і хоча б на декілька годин забути про війну на батьківщині.

За ті кілька тижнів, відколи дві українки з Миколаєва живуть зі мною в Берні, вони вже встигли чимало побачити. Вони з’їздили до міста Тун, що за 30 кілометрів на схід від Берна, побували на Невшательському озері, відвідали Санкт-Галлен, де оглянули знамените Абатство та його бібліотеку, піднялися в гори до озера Ешинензее (Oeschinensee) в Бернському Оберланді, який є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та одним з самих мальовничих гірських озер у Швейцарських Альпах.

Біля гірського озера Oeschinensee завжди багато людей. Sladusha

Потім ми всі разом вирушили до Церматту. Під час поїздки залізницею Matterhorn-Gotthard-Bahn Вікторія тільки й робила, що фотографувала та знімала на відео різноманітні вражаючі ущелини та могутні скельні утворення, проте Поліна воліла дивитися у свій мобільний телефон, а не у вікно. Шкода, щоправда, але, можливо, у цьому віці я теж віддала б перевагу читати комікси, ніж милуватися природою.

Вікторія, яка понад усе любить шоколад, жадала побачити гору Маттерхорн, яку зображено на обгортці відомого трикутного шоколаду Toblerone. В Церматті на вокзалі вона купила одну плитку спеціально для того, щоб позувати перед всесвітньо відомою горою із шоколадом у руках. На жаль, гору закрили хмари, але все одно було гарно.

Майже ідеальна реклама шоколаду Toblerone. Sladusha

Мати і донька намагаються отримати максимум користі з їх складної ситуації. Не слід забувати: вони тут не з власної волі, вони не туристи. Вони не перебувають у відпустці. Зрештою, повсякденне життя у нас тепер повністю під контролем: 11-річна Поліна ходить до школи, старанно вивчає німецьку лексику і граматику, і на своєму першому тесті з німецької вже здобула 100 балів зі 100.

Вона також наважилася піти разом з усіма товаришами по класу святкувати день народження свого українського сусіда та однокласника до бернського «мотузкового» парку (Ropepark) – це такий атракціон у лісі, де між дерев натягнуті різні повітряні містки, канати, перегородки тощо.

Вона це зробила: Поліна в бернському «Мотузковому парку». Gaby Ochsenbein

Вікторія також робить успіхи у німецькій мові. Вона відвідує курси німецької двічі на тиждень і паралельно займається своєю головною роботою у галузі IT-консалтингу. У перший тиждень травня вона отримала сумну звістку: був вбитий 28-річний колега по роботі, якого вона навчала минулого року. Перша жертва цієї жалюгідної війни, яку вона знає особисто, і лише одна з тисяч і тисяч жертв, які втрачають життя по обидва боки фронту і залишають по собі батьків, дружин, чоловіків, братів, сестер як в Україні, так і в Росії.

Вікторія також дуже турбувалася про свого брата, який, не маючи взагалі військової підготовки, зголосився захищати свою країну, не бажаючи сидіти вдома склавши руки. Він мав йти до армії в середині травня. Чим ближче наближалася дата призову, тим більше сестра хвилювалася за нього. Потім надійшла звістка про те, що його не взяли на службу до армії і для нього це стало великим розчаруванням, проте Вікторія сприйняла цю новину з полегшенням. Наразі її брат перебуває у резерві.

Побачення не відбулося

В останню п’ятницю травня мама Вікторії хотіла на один день приїхати до Швейцарії з польського міста Яроцин (Jarocin), де після початку війни вона знайшла собі роботу і притулок. Вона була готова здійснити 12-годинну подорож на автобусі на відстань понад тисячу кілометрів, щоб на кілька годин зустрітися з донькою та онукою в Цюріху, адже вони не бачилися більше трьох місяців. Вікторія так раділа у передчутті зустрічі, але тим більшим виявилося розчарування, коли поїздка була скасована через недостатню кількість реєстрацій.