Швейцарські перспективи 10 мовами

Між краплинками або рік виборів у Швейцарії

Parliament
І хто це тут проти нейтралітету? Депутати фракції SVP (Швейцарської народної партії, Schweizerische Volkspartei) стежать за дебатами в парламенті щодо того, як трактувати нейтралітет Швейцарії у ситуації війни Росії проти України. © Keystone / Alessandro Della Valle

Війна Росії проти України змушує Швейцарію робити переконливі дії і для внутрішньої аудиторії, і для міжнародної. У рік виборів робити це особливо складно. А надто – для нейтральної країни. 

Швейцарії кинуто відвертий виклик. Дедалі частіше їй доводиться пояснювати своїм друзям і партнерам за кордоном, чому Берн не дозволяє їм передавати Україні продукцію швейцарського ВПК. Від Швейцарії чекають допомоги, а вона посилається на свої законодавчі норми, нейтралітет. За кордоном це стає причиною дедалі більшого подиву. При цьому такий меседж партнерів – вже чітка позиція, мовляв, треба визначатися.
Парадокс: на заході Швейцарію дедалі більше сприймають як країну, яка перестала бути нейтральною і перебуває ледь не на боці Москви, водночас у Москві кажуть зворотнє, що Швейцарія – на боці Заходу. Посол США в Берні сказав, що НАТО – це бублик, а Швейцарія – дірка у цьому бублику, така собі гоголівська прогалина людства.

У пресі ці незвично різкі для дипломата висловлювання були сприйняті з великою, м’яко кажучи, прикрістю. Замислитися довелося й депутатам під час березневої 2023 року сесії швейцарського парламенту. Замислитися над запитами від Німеччини, Іспанії і Данії. Ці країни попросили у Берна дозволу на передачу боєприпасів і бронетехніки швейцарського виробництва Україні. І щоразу відповіддю Швейцарії було тверде «ні». Франція і США, тобто західний світ, також взяли це до відома: шанобливо, але зціпивши зуби.

З урахуванням майбутніх виборів

Усю свою весняну сесію парламент шукав вихід із цієї дилеми. Вихід, який був би сумісний і з нейтралітетом, і з фактичною приналежністю Швейцарії до західного табору. Його знайти не вдалося. При цьому начебто всі, від лівих до правих – за винятком частини «зелених» і всієї Швейцарської народної партії (SVP) – виявляли готовність не слідувати надто вже суворому тлумаченню нейтралітету, на якому наполягають «народники», і знайти бодай якийсь формат відповіді на це серйозне й непросте питання.

Показати більше
фото

Показати більше

Як війна проти України змінила Швейцарію

Цей вміст було опубліковано на Не встигла у Швейцарії закінчитися пандемія, як почалася наступна «чума». З якими викликами та погрозами зіткнулася нейтральна Конфедерація?

Детальніше: Як війна проти України змінила Швейцарію

Розглядалися дві пропозиції, одна – від правих у Раді кантонів, малій палаті парламенту, інша – від лівих у Національній раді, великій палаті парламенту. Для успіху одного з варіантів потрібна була єдність думок лібералів (FDP) і соціалістів (SP). Згоду, продукт неспротиву сторін, знайти вони так і не змогли, і все завершилося глухим кутом. Чому? Бо в жовтні у Швейцарії вибори, от і вся відповідь.

Нейтралітет (як би його не трактувати) – це справжня скріпа швейцарського народу. Той, хто першим, як у грі «Мікадо», смикнеться в бік його «якісного пом’якшення», той буде покараний виборцями вже цієї осені. Така можливість існує і вона реальна. Одначе підсумок сесії парламенту – «рух є, результатів немає» – повністю відповідає ідеалу кабміну, Федеральної ради. Уряд теж трактує нейтралітет суворо консервативно відповідно до нещодавно, буквально напередодні війни, посиленого законодавства, що регулює військово-технічне співробітництво із зарубіжними країнами. Тому зараз світова спільнота дивиться на Швейцарію особливо уважно.

Нещодавно газета «Нью-Йорк Таймс» послала свого кореспондента до Берна і виявила парламентарів, які, віддалившись від решти світу у свої власні уявні ідейні простори, міркували над тим, як «нам реорганізувати нейтралітет»: «У політичному центрі Швейцарії, на тлі засніжених гір, у розкішних залах із вітражами та панелями з полірованого червоного дерева, усі дебати лише й крутилися довкола хвалених заповітів нейтралітету – і питання про те, що взагалі значить нейтралітет для Європи в епоху нової війни».

Приєднуйтесь до наших каналів TelegramЗовнішнє посилання та ТвіттерЗовнішнє посилання

Міжнародна критика

Звучить усе це більш-менш стримано. Куди жорсткішою була критика на адресу президента країни у 2023 році Алена Берсе. Він раптом заговорив про «військове сп’яніння, що спостерігається в певних колах» і висловився потім за якнайшвидші переговори з Росією. Крім того, стало відомо, що Швейцарія наразі просто утилізує свої старі, але ще цілком придатні зенітно-ракетні комплекси ППО, хоча вони могли б чудово використовуватися в Україні для відбиття постійних ракетних атак росіян на об’єкти критичної інфраструктури.

І, нарешті, Берн воліє залишити свої старі танки Leopard іржавіти на складі, замість того, щоб продати їх назад німецькому виробникові, концерну Rheinmetall. Ну а коли справа доходить до санкцій проти Росії, то Швейцарія, на думку деяких спостерігачів, проявляє недостатньо ініціативи. І тут ми знову повертаємося до гучного інтерв’ю посла США в Берні.

В інтерв’ю газеті NZZ він не тільки назвав Швейцарію «прогалиною», а й закликав її проявити більше рішучості в пошуку грошей російських олігархів, а також долучитися до участі в міжнародному співробітництві в інтересах України. «Сполучені Штати вважають, що швейцарський парламент має дозволити реекспорт (продукції швейцарського ВПК) якнайшвидше», – сказав він, коли вже стало зрозуміло, що цього не буде.

Ще один з наслідків війни Росії проти України – перспектива «енергетичного повороту» в країні. Після катастрофи у Фукусімі Швейцарія вирішила відмовитися від АЕС і перейти на вітер, сніг, сонце, перегній, стружку, воду. Питання про те, як Швейцарія має забезпечувати себе енергією в майбутньому, знову гостро постало після того, як Путін прикрутив Європі газовий кран. Тут депутати накреслили деякі напрямки руху і заклали деякі підстави для майбутніх дій і рішень, але розбіжності між двома палатами в цьому секторі залишаються. А без їхньої узгодженої думки жодних рішень не буде.

Будівництво нових атомних електростанцій? Для Швейцарії це вже не варіант, навіть попри те, що праві сили в парламенті активно виступали на користь нових реакторів. Виходом може стати активніший розвиток гідроенергетики. Наразі в країні затверджено 15 нових гідроенергетичних проєктів. Вітрова і сонячна енергетика також розвиватимуться більш активно і швидко, але не за рахунок біотопів і заповідників. Цього окремо зажадала Національна рада.

Залишається ще одне одвічне питання – фінансування пенсій. На столах депутатів лежали дві народні законодавчі ініціативи. Одну ініціювали ліві, вони хотіли запровадити 13-ту пенсію за прикладом 13-ї зарплати. Інша – виходила від правих, вона пропонувала підвищити пенсійний вік. Обидва законопроекти були в підсумку відхилені парламентом і тепер вони будуть винесені на розсуд народу. А народ – щойно насилу схвалив підвищення пенсійного віку для жінок. Крім того, зі свого боку парламент сформував пакет реформування порядку нарахування трудових накопичувальних пенсій («друга опора»). Суть його проста: майбутні пенсіонери отримуватимуть нижчі трудові пенсії. Однак і це питання теж буде винесено на розсуд народу.

У царині сільськогосподарської політики на подальші кілька років усе стало більш-менш зрозумілим: жодних додаткових кліматичних цілей, інтереси куркулів, тобто, селян і фермерів, у Швейцарії належать до розряду національних святинь. Низка інших питань ще лишається відкритою, включно з реформою законодавства, що карає сексуальні злочини. Питання це насправді, хто б міг подумати, дуже складне: як швейцарці мають займатися сексом? Тут Рада кантонів наполягає на принципі «”ні” – значить “ні”». Національна рада зовсім недавно ухвалила рішення «тільки “так” – це “так”». Нова компромісна пропозиція Ради кантонів зробила крок у бік саме першого принципу. Крім того, Національна рада хоче, аби федеральний бюджет субсидував витрати родин на догляд за дітьми поза школою та сім’єю. Рада кантонів щодо цього своєї думки ще не висловила.

Свою особливу позицію Швейцарія займає також по відношенню і до Європи, і до іранського режиму. Навіть попри те, що останній – дедалі жорстокіше переслідує тих, хто сміє повставати проти режиму мулл. Нестачі в парламентських ініціативах не було і тут.

Національна рада, наприклад, хотіла, щоб Швейцарія зробила ще більше для громадянського суспільства Ірану і запровадила жорсткіші санкції проти режиму в Тегерані. Однак Рада кантонів була проти. Тож завіса в парламенті опустилася, попереду великодні канікули, а свíтові було надіслано сигнал: ми почекаємо, а допоки спробуємо між краплинками. Можливо, все якось та вирішиться. І тут парламент та уряд повністю один з одним згодні. Типова Швейцарія!

Відповідно до стандартів JTI

Показати більше: Сертифікат за нормами JTI для порталу SWI swissinfo.ch

Огляд поточних дебатів із нашими журналістами можна знайти тут. Будь ласка, приєднуйтесь до нас!

Якщо ви хочете розпочати дискусію на тему, порушену в цій статті, або хочете повідомити про фактичні помилки, напишіть нам на russian@swissinfo.ch.

swissinfo.ch - підрозділ Швейцарської національної теле- і радіокомпанії SRG SSR

swissinfo.ch - підрозділ Швейцарської національної теле- і радіокомпанії SRG SSR