Українські біженці більше не відчувають «складнощів перекладу»

Аліна Курдюмова, 40 років, ходить по магазину з мобільним телефоном у руках. Програма-перекладач допомагає їй долати мовний бар'єр. Katharina Brierley, SRF

Оскільки багато українців, опинившись у Швейцарії, практично не володіють німецькою, французькою або італійською мовами, то вони починають шукати якісь засоби для подолання цієї проблеми. Звісно, можна і треба піти на мовні курси. Але це довго. А можна завантажити з інтернету перекладацьку програму-додаток для мобільного телефону. Це непогана технологія, але й вона має певні межі.

40-річна Аліна Курдюмова ходить по супермаркетам з мобільним телефоном у руках. На початку березня вона разом зі своєю донькою приїхала в місто Боттмінген (Bottmingen), що знаходиться в кантоні Базель-Сільський (Basel-Landschaft). Оскільки вона багато чого не може прочитати або не розуміє, то вона постійно дивиться на екран свого мобільника, де відкрита перекладацька програма. Ось вона зупиняється перед рекламою якихось знижок. «Наприклад, там йдеться про 25-відсоткову знижку в ціні. Але які саме умови цієї знижки – я не розумію». Замість неї, це робить її мобільний телефон.

Як працює перекладацька програма для смартфона

Аліна Курдюмова наводить камеру смартфона на текст і на екрані з’являються літери кириличного алфавіту. Перекладений текст накладається зверху на зображення з камери. Аліна декілька разів використовувала цю програму в супермаркеті, щоб дізнатися, наприклад, в якій із численних баночок у холодильній секції знаходиться сметана, або щоби зрозуміти список інгредієнтів певного продукту.

Певна кількість таких програм-додатків має ще й розмовну функцію. Для багатьох біженців вона особливо важлива. Але Аліна Курдюмова її не використовує, бо сама непогано розмовляє англійською. Проте її батьки, наприклад, повністю залежать від цієї функції: вони не володіють жодною іноземною мовою і з початку цього тижня живуть в одному будинку разом з українкою та ще одним італійцем. «Коли вони хочуть поговорити з ним, то вони активують цю опцію, потім кажуть щось у телефон російською, і програма повторює цю фразу вже в перекладі італійською», – говорить Аліна Курдюмова.

Katharina Brierley, SRF

Вавилонське стовпотворіння у кишені

Програми комп’ютерного перекладу існують вже багато років. Деякі з них перекладають понад сто і більше мов. Більшість таких програм-додатків є повністю безкоштовними. На думку експертів з Навчально-наукового центру комп’ютерної лінгвістики при Цюріхському університеті (Institut für Computerlinguistik an der Universität Zürich) за останні п’ять-шість років якість таких програм значно покращилася. Тепер їх можна використовувати навіть у повсякденному житті. Програми автоматичного перекладу використовують навіть урядові органи, про що ми вже повідомляли.

Рената Гойманн (Renata Gäumann) працює на посаді координатора з питань надання притулку в кантоні Базель-Міський. Вона каже, що такі програми особливо корисні тоді, коли необхідно швидко зав’язати початковий контакт з біженцем або, наприклад, коли треба надати біженцю певну консультацію і розповісти, куди йти вивчати мову, тощо. Не виключено, каже Рената Гойманн, що такі програми також використовуються у сфері охорони здоров’я та в школах.

Katharina Brierley, SRF

Проте, коли йдеться про якісь складні та делікатні питання, без допомоги «живих» дипломованих перекладачів вже не можна обійтися. Крім того, багато людей, особливо похилого віку, не дуже добре знайомі з цифровими медіа. Тому, такі перекладацькі програми-додатки хоч і допомагають, але не всім і не завжди. Аліна Курдюмова використовувала такі додатки для заповнення різних бланків та заяв до адміністративних органів.

Її досвід, як користувача додатків з перекладу, підтверджує загальну тенденцію: здебільшого програма надає досить зрозумілий переклад, але коли справа доходить до каламбурів з мовними тонкощами, тоді іноді виникають проблеми з розумінням. Для неї також ясно одне: без додатка-перекладача її життя у Швейцарії було б набагато складнішим. «Приїзд до чужої країни – це вже стрес. А якщо ти ще й мови не розумієш, то з емоційного погляду стає дуже складно – почуваєш себе наче глухе і сліпе кошеня».