Щоб знайти роботу у Швейцарії, біженці з України мають подвоїти свої зусилля

За оцінками уряду, близько 3% працездатного населення зі статусом S у Швейцарії отримали дозвіл на роботу. © Keystone / Anthony Anex

Біженці з України у Швейцарії — це, перш за все, освічені жінки, які можуть і хочуть працювати. Однак знайти роботу для них не так просто. Вирішення цього завдання вимагає творчого підходу та терпіння.

Коли медичний консультант Ольга Фарима, 41 рік, після кількох тижнів подорожі з доньками з Києва нарешті приїхала до Польщі, вона відразу розпочала пошук роботи. «Робота — це перша необхідність, особливо коли ви постійно переїжджаєте з місця на місце і залишаєтеся одна з дітьми», — сказала вона в інтерв’ю порталу SWI swissinfo.ch. Ольга шукала роботу по всій Європі, а потім знайомий надіслав їй посилання на Бернську вищу школу прикладних наук (Berner Fachhochschule), яка пропонувала програму підтримки для українських науковців.

Ольга не була науковцем, але свого часу вона створила неурядову організацію BeHealthy, щоб допомагати дітям в Україні дізнаватися про правильне харчування. Ольга переглянула веб-сайт Бернської школи, знайшла професора, який займався дослідженнями на подібну тему, і зв’язалася з ним електронною поштою. Протягом кількох годин вона отримала відповідь, а за тиждень Ольга вже прямувала до Швейцарії з пропозицією про роботу, щоб розробити програму, спрямовану на задоволення медичних та оздоровчих потреб дітей-біженців.

Історія Ольги є рідкісним прикладом швидкого та успішного працевлаштування українських біженців у Швейцарії. На четвертому місяці війни Росії проти України, за повідомленням швейцарської міграційної влади станом на 16 червня 2022 року, принаймні 57 000 біженців з України отримали статус S у Швейцарії. Цей статус дозволяє їм працювати, що є якісною відмінністю, скажімо, від біженців зі статусом N, які перед тим, як влаштуватися на роботу, повинні чекати не менше трьох місяців.

Однак, за офіційними даними, знайшли роботу з них лише 1 500 осіб, що на 500 осіб більше, ніж два тижні раніше. За оцінками Швейцарського секретаріату у справах міграції (SEM), цей показник дорівнює 3% від загальної кількості працездатних українських біженців. «Враховуючи, що з початку війни минуло лише три місяці, це дарує надію», — зазначила міністр юстиції та поліції Швейцарії Карін Келлер-Зуттер (Karin Keller-Sutter) на прес-конференції 1 червня 2022 року. Однак багато українців у Швейцарії дуже швидко починають стикатися з адміністративною тяганиною. 

Війна за таланти 

Незважаючи на величезний дефіцит висококваліфікованих працівників, роботодавці не поспішають наймати на роботу українців. Однією з причин є те, що Швейцарія є висококонкурентним ринком, — каже Лідія Надич-Петренко, коуч по роботі з молодими талантами. Вона народилася в Україні та близько 15 років працювала у відділі кадрів транснаціональної компанії у Швейцарії. «Коли у Швейцарії з’являється нова вакансія, на неї починає претендувати одразу безліч людей з високою кваліфікацією, знанням кількох іноземних мов та з великим досвідом роботи на різних європейських ринках. А біженці з України, навіть висококваліфіковані, швидше за все, володіють меншою кількістю мов, ніж інші кандидати», — пояснює Лідія Надич-Петренко, яка зараз безкоштовно надає консультації українським біженцям, які шукають роботу.

Опитування, проведене у квітні 2022 року онлайн-порталом Jobcloud серед приблизно двох тисяч українських біженців показало, що вищу освіту серед них мають 75%, близько 63% володіють англійською мовою, німецьку знають лише 10%, а французьку та італійську — ще менше. Одним із позитивних чинників, який має зменшити певні занепокоєння, є те, що видані українцям дозволи на роботу не входять до квоти дозволів, зарезервованих SEM (Державний секретаріат у справах міграції Швейцарії) для працівників із «третіх країн», тобто з тих, які знаходяться поза межами Європейської зони вільної торгівлі. Держсекретаріат у справах міграції підтвердив цей факт у відповідь на запит SWI. Але навіть за таких умов компанії обирають лише найкращих кандидатів.

Найбільший телекомунікаційний провайдер Швейцарії Swisscom повідомив порталу SWI електронною поштою, що він, наприклад, не взяв на роботу жодного українця, оскільки ще не знайшов кандидата, резюме якого відповідає всім вимогам для певної посади. Більшість дозволів на роботу, які були видані українцям станом на сьогодні, стосуються готельного сектора, за ним йдуть консалтинг, ІТ та сільське господарство. У цих сферах менше професій, дипломи за якими потрібно підтверджувати у Швейцарії, та й вимоги до рівня спеціальної кваліфікації чи освіти не такі суворі. У відносинах Швейцарії з Європейським Союзом такої проблеми не має: вони давно, взаємно і автоматично визнають дипломи один одного. На жаль, українців це не стосується. 

«Юристи чи лікарі з країн за межами ЄС не можуть просто так працювати у Швейцарії, що безперечно створює перешкоди для українців», — розповідає Урс Хегі (Urs Haegi), адвокат юридичної фірми Vischer, яка надає безкоштовно юридичні послуги українським біженцям. Ця фірма вже найняла двох юристів з України, але через існуючі вимоги щодо визнання дипломів працювати у Швейцарії за фахом як дипломовані спеціалісти вони не мають права. Ситуація з вакансіями у транснаціональних компаніях, особливо у сфері консалтингу чи професій, якими можна займатися дістанційно, виглядає набагато простіше. Так, компанія KPMG створила нещодавно спеціальну платформу, щоб допомогти українським колегам подати заяву про прийом на роботу до фірм, що входять до її складу по всьому світу. Швейцарський офіс компанії вже найняв п’ятьох співробітників з України. Однак деякі такі посади все ще оплачуються за українськими мірками, а з такими коштами у Швейцарії прожити важко.

Невизначеність у непевний час

Однак найбільші проблеми можуть бути пов’язані навіть не з резюме. Л. Надич-Петренко відзначає, що роботодавці у Швейцарії все ще побоюються приймати на роботу біженців, не знаючи, як довго вони залишатимуться тут, і чи готові вони емоційно сприйняти роботу. «Те, що відбувається в Україні, ще не закінчилося, і природно, що біженці думають про свої родини та домівки. Це викликає певні занепокоєння у роботодавців, мовляв, чи зможуть вони емоційно повністю включитись у свою нову діяльність», — сказала Л. Надич-Петренко. Існування таких побоювань підтверджується результатами повторного опитування, проведеного порталом Jobcloud серед роботодавців.

Крістель Перрет-Хувілер (Christelle Perret-Huwiler), менеджер зі зв’язків із громадськістю в Jobcloud, розповіла порталу SWI, що респонденти висловили занепокоєння тим, що «окремі люди хочуть повернутися додому, що вони травмовані війною або потребуватимуть надто багато підтримки від компанії поза роботою». Також залишається багато невизначеності щодо того, як працює статус S. Федеральна влада намагається розподіляти біженців рівномірно по кантонах, але багато робочих місць в країні знаходяться у великих містах, таких як Цюріх і Женева. Один роботодавець зазначив, що було б корисно знати, чи кандидати вже перебувають у Швейцарії чи ні, коли вони подають заяву на роботу.

Незважаючи на те, що компанії з почуттям солідарності підтримують українців, вони також мають застереження щодо фактичного найму на роботу за «національністю», вони кажуть, що біженці з інших країн не мають таких самих можливостей. Іноді бувають розбіжності структурного характеру. Як повідомила газета Tages-Anzeiger кілька тижнів тому, багато біженців бажають працювати повний робочий день, іншого формату вони просто не уявляють, проте у заможній Швейцарії багато вакансій передбачають роботу на неповний робочий день. Слід відзначити, що Швейцарія займає друге місце після Нідерландів за кількістю жінок, які працюють неповний робочий день.

В пошуках вірного шляху 

Однак Л. Надич-Петренко запевняє, що перспективи роботи з часом мають покращитися, і сумніви роботодавців не повинні стримувати українців від спроб шукати роботу. Але вона погоджується в тому, що вони повинні використовувати нетрадиційні канали та формати пошуку роботи, як це показує приклад Ольги. «Якщо ви просто відправите кудись своє резюме, то, швидше за все, успіху ви не досягнете. На ринку дуже багато хороших кваліфікованих кандидатів. Їх відрізняє те, що вони включені до мережі місцевих контактів. У цьому їхня сила», — каже Л. Надич-Петренко. Тому біженцям потрібні люди, контакти з тими, хто довкола них, включаючи і тих, хто пропонує прийняти та поселити біженців у себе. 

Саме вони є «вхідними дверима на ринок». Декілька українців, з якими зв’язався портал SWI, сказали, що їх вразило саме те, як тут люди готові налагоджувати для них зв’язки, особливо щодо зв’язків по «жіночій лінії». «Це існує і в Україні, але ми часто сприймаємо один одного як конкурента», — каже Інна, яка в Україні мала свій власний бізнес у сфері торгівлі електронними товарами. «Тут, у Швейцарії, люди охоче діляться своїм досвідом, думками, ідеями. Ви можете бути конкурентами, але ви тут перш за все колеги. І це велика різниця». Л. Надич-Петренко додає, що важливо бути гнучким і думати про довгострокові переваги отримання досвіду роботи чи навчання у Швейцарії.

Наприклад, вона радить стоматологам присвятити час роботі асистентом у стоматологічному кабінеті з тим, щоб розвинути та розширити свої навички та отримати новий досвід, з яким вони потім зможуть повернутися до своєї практики в Україні. Багато українців також розглядають можливість розпочати тут свій власний бізнес. Багато хто з тих, з ким зв’язався портал SWI, розповіли про те, як вони використовують канали в мережі Telegram з метою обміну ідеями та вакансіями у сфері IT, косметичних послуг, дизайну та прибирання. Роботодавці в Швейцарії також повинні бути гнучкими, сказала Крістель Перрет-Хувілер. Портал JobCloud створив на сайті jobs.ch хештег #Jobs4Ukrainians, щоб компанії могли вказувати вакансії, які можуть підійти саме українцям. «Компанії повинні уточнювати, чи потрібне у певному випадку знання німецької мови чи достатньо гарного знання англійської, це важливо, щоб одразу не відбивати у кандидатів бажання подавати заяву».

Технологічна компанія Scandit оголосила про інтенсивний пошук відповідних кандидатів з України, які зараз перебувають у Швейцарії або в інших західноєвропейських країнах. Вона також пропонує фінансову та юридичну підтримку, включаючи допомогу в отриманні візи та пошуку житла. Наразі компанія отримала 272 заяви від таких біженців — здебільшого йдеться про інженерні посади. Коли Ольга ще була в Польщі, вона склала список усіх можливих справ, якими вона могла б займатися. «Я погано вмію збирати полуницю, але я знаю, як піклуватися про людей. Коли ваше життя змінюється так швидко, ви повинні бути відкритими для будь-яких можливостей».