Як санкції проти Росії впливають на індустрію розкоші у Швейцарії

Ще недавно Женева була у Швейцарії улюбленим містом росіян, шанувальників розкоші. Keystone / Gilles Lansard

Поки влада Швейцарії та олігархи грають у кицьки-мишки, індустрію розкоші країни проймає вогнем і морозом. При цьому, якщо фінансову ліквідність ще якось і можна відстежити, куди складніше знайти інші матеріальні активи, в тому числі предмети мистецтва.

«Спробуйте цими днями додзвонитися до них! Це просто неможливо, вони працюють цілодобово». Таку відповідь дав порталу SWI swissinfo.ch чиновник прокуратури, який займається питаннями міжнародних фінансових активів. Звичайно, чиновник мав на увазі швейцарських фінансових консультантів та адвокатів, що працюють з російськими клієнтами, які підпали під санкції. Після вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року Швейцарія, похитнувшись, приєдналася до європейських економічних санкцій і теж розпочала пошук та блокування активів, що належать російській державі та олігархам, які отримують вигоду з близьких ділових відносин з президентом Володимиром Путіним.

Сюди відноситься і заборона на будь-які фінансові операції з підприємствами, пов’язаними з російським енергетичним сектором і сферою торгівлі сировинними товарами з Росії. Швейцарським слідчим, які займаються пошуком активів, що підлягають заморожуванню, напевно доведеться ще чимало потрудитися. Як показали численні та гучні розслідування, проведені ЗМІ за останні роки, багаті люди взагалі, а не лише російські олігархи, вже давно використовують із метою збереження своїх активів від санкцій складні юридичні та фінансові структури, які часто називають російською матрьошкою: це коли одна юридична особа належить іншій особі, а та належить третій і так далі до нескінченності. За таких умов дуже складно доказово виявити реальних бенефіціарів.

«Звіти про активи осіб, які потрапили під санкції, постійно надходять у розпорядження SECO, Держсекретаріату у справах економіки», – говорить Флоріан Маєнфіш (Florian Maienfisch), який керує у SECO урядовою робочою групою з питань активів олігархів. – Оскільки цей процес розпочався, і він все ще триває, то отримані на цей час звіти є лише проміжним результатом». Надати будь-яку релевантну інформацію цій робочій групі може кожен, починаючи з банків, кантональних органів влади, страхових компаній і закінчуючи приватними особами та групами активістів, та й навіть будь-якою окремою людиною. Повідомляти про активи, що підпадають під санкції, у принципі повинні і адвокати, які працюють як фідуціарії, тобто довірені керівники.

Але не все так просто. Прикладом проблем, з якими стикаються швейцарські регулюючі органи, відшукуючи інформацію про російські активи у Конфедерації, є активи знаменитих братів Ротенберг. Згідно з інформацією, опублікованою у швейцарському франкомовному тижневику Le Matin Dimanche, Аркадій Ротенберг та його брат Борис, яких прем’єр-міністр Великої Британії назвав «задушевними друзями» російського президента, використовували структури, створені женевським банком, для того, щоб приховати себе як кінцевих власників і бенефіціарів своїх активів. Як стало відомо з публікації газети Financial Times, брати змушені були продати свої приватні літаки після того, як швейцарський банк Credit Suisse розірвав з ними договір лізингу.

Власність на мільйони франків

Хоча оцінки тут докорінно відрізняються, але все-таки загалом відомо, що вартість російських активів, припаркованих у Швейцарії, варіюється від 25 млрд доларів США (за консервативними припущеннями швейцарського ЦБ, станом на 2021 рік, йдеться про фідуціарні та клієнтські депозити) до 200 млрд швейцарських франків (за даними Швейцарської банкірської асоціації / Schweizerische Bankiervereinigung SBVg). Раніше, в травні 2022 року, уряд Швейцарії повідомив про те, що всього в країні заморожено російських коштів на суму 6,3 млрд швейцарських франків. Це трохи менше у порівнянні з первісними 7,5 млрд франків, але недавно деякий обсяг коштів був знову розблокований «за відсутністю достатніх підстав для їхнього подальшого блокування».

Одним із таких олігархів є Петро Авен, про якого кажуть, що він є близькою довіреною особою Путіна. Його «дачу» у кантоні Берн було заарештовано ще у березні 2022 року. За останні роки ціла низка політично значущих осіб (PEP) осіла також і в кантоні Женева. Багато хто з них придбав там нерухомість вартістю в мільйони франків, що мимоволі викликає питання щодо того, наскільки «чесним» є походження таких коштів. Крім будинку Петра Авена швейцарські органи влади заарештували й інші об’єкти нерухомості, пов’язані з росіянами, щодо яких було введено санкції. Розташовані ці об’єкти в кантонах Берн, Женева та інших кантонах.

Можна робити більше та краще

Особливого головного болю владі завдає той факт, що якщо фінансову ліквідність ще якось і можна відстежити, то інші матеріальні активи, такі як предмети мистецтва, знайти значно складніше. У багатьох секторах економіки Швейцарії давно вже було введено відому вимогу KYC (Know Your Client / Знай свого клієнта), але їхня практична реалізація у різних галузях може бути організована дуже по-різному. Швейцарський експерт з питань правових основ протидії корупції Марк Піт (Mark Pieth) вважає, що Швейцарія загалом досягла значних успіхів у конфіскації російських активів. «Швейцарія не пішла за санкціями ЄС відразу після анексії Криму, тому багато росіян, розслабившись, розглядали її як цілком безпечний притулок», – зазначив він порталу SWI. Але тепер раптом «не так сталося, як гадалося».

За його словами, однією з основних проблем у Швейцарії було і залишається, однак, виведення фінансових консультантів з-під дії законодавства, яке регулює боротьбу з відмиванням/легалізацією злочинних капіталів. На його думку, Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), міжурядова організація, яка оцінює досягнення окремих країн у цій галузі, має обов’язково обговорити це питання під час складання наступного країнового звіту щодо Швейцарії. Наприклад, віднедавна росіяни мають право робити одноразові грошові перекази на суму не більш ніж 100 000 євро або 103 000 швейцарських франків. Проте таке обмеження, запроваджене Європейським союзом та реалізоване Швейцарією, як повідомили SWI багато провайдерів фінансових послуг на умовах анонімності, все ще залишається справжнім «фіговим листком».

Предмети мистецтва та сектор торгівлі ними, безумовно, також є для олігархів дуже вигідною лазівкою обходу санкцій, на яку є великий попит. Експерти побоюються, що відсутність чіткого законодавчого регулювання, у тому числі, у сфері використання так званих унікальних токенів NFT, також може сприяти виведенню активів з-під санкцій. Влада США та Великобританії від початку війни поділяє ці побоювання. Нещодавно швейцарські митники провели рейди по женевським безподатковим та екстериторіальним фрі-портам, тобто по сховищам, де дорогоцінні активи можуть зберігатися нескінченно та безмитно.

Такі сховища взагалі підпорядковуються швейцарському законодавству. Це означає, що вони повинні вести інвентарний облік всього того, що знаходиться у них під опікою. Але, зрештою, вони теж особливо не цікавляться іменами власників-бенефіціарів, які часто приховані за справжньою павутиною розумних юристів та компаній-матрьошок. Отже, врешті-решт, рішення про те, які активи мають бути заморожені, а які ні, приймається владою країни. «Коли ми підозрюємо, що існує актив, який повинен був бути заморожений, але все ще залишається в незамороженому стані, то ми негайно починаємо проводити перевірки», – уточнив у розмові з порталом SWI співробітник SECO Міхаель Вютріх (Michael Wüthrich).

Токсичний бізнес та блоковані літаки

Проте, як визнав один із женевських експертів у галузі довірчого управління активами, санкції проти олігархів введені поважно і надовго, і багато потенційних фігурантів санкційних списків, спітнівши, шукають тепер поради, як же їм керувати своїми численними активами в нових умовах. За його словами, фінансові консультанти, проте, дедалі більше починають ухилятися від відносин із російськими клієнтами, які тепер вважаються «токсичними». «Вони токсичні не тільки для банків, але й для таких людей, як ми». За його словами, один із таких клієнтів із санкційного списку проживає в передмісті Женеви. В останні тижні він вдавався до послуг відразу кількох консультантів з найрізноманітніших суто конкретних питань, «що робить неможливим для будь-якого з них мати якийсь глобальний погляд на всю його фінансову ситуацію». Портал SWI звернувся за коментарями до кількох інших росіян, але жоден з них не відповів. У Женеві, улюбленому місті всіх російських шанувальників предметів та активів зі сфери розкоші, ефект запровадження санкцій, безумовно, відчувається дуже помітно.

Наприклад, на ринку нерухомості багаті росіяни стали, чого й слід було очікувати, куди рідкішими клієнтами, ніж раніше. Один незалежний женевський агент із продажу елітної нерухомості розповіла порталу SWI, що її російський клієнт вирішив поки що «відкласти покупку великої нерухомості». Ім’я цього росіянина, певна річ, залишилося у секреті. На початку квітня 2022 року на годинниковій виставці в Женеві – організованій вперше за останні три роки через пандемію – російськомовних відвідувачів практично вже ніде не було ні чути, ні видно. Співробітники одного з численних порожніх магазинів годинників у центрі Женеви сказали порталу SWI, що «звичайно» санкції впливають на їхню російськомовну клієнтуру і зрозуміло, що цей вплив носить суто негативний характер.

Роберт Граувіллер (Robert Grauwiller), президент швейцарської Асоціації підприємств роздрібної торгівлі годинниками та ювелірними виробами (VSGU Verband Schweizer Goldschmiede und Uhrenfachgeschäfte / ASHB Association) розповів, що після введення санкцій ніхто не хоче ризикувати й порушувати ці правила». Він відзначив, що його Асоціація не збирає дані про свої продажі. Та й взагалі, торгові точки, що спеціалізуються на продажу товарів розкоші, є «дуже закритою сферою щодо клієнтів, і нічого вони вам ніколи про них не скажуть». Відсутність багатих росіян помічено і в інших сферах, наприклад, в галузі приватної бізнес-авіації, про що нам розповіла Габріела Пфулг (Gabriela Pfulg) з компанії Jet Aviation. Відхід російського бізнесу став помітним ударом по бізнесу, пов’язанному з приватними джетами. Женева була популярним місцем призначення для приватних літаків із Росії, але останніми тижнями вона зіткнулася з різким скороченням масштабів таких послуг.

За даними WingX, компанії, що займається аналізом динаміки користування послугами ділової авіації, у минулому 2021 році на аеропорт Женеви припадало 5,17% трафіку бізнес-джетів, які прямують до Росії та України. З початком війни ці цифри повністю зникли. «Оператори компаній у сфері приватної авіації сильно страждають від блокування особистих літаків», – говорить Річард Кое (Richard Koe), керуючий директор компанії WingX, що займається бізнесом у Швейцарії. За його словами, якщо не брати до уваги літаків, що застрягли через санкції в Європі, і тих, що продовжують літати всередині Росії, у міжнародному просторі, насамперед між такими країнами, як Туреччина, Об’єднані Арабські Емірати та Казахстан, зараз переміщуються приблизно лише 20% зареєстрованих у Росії бізнес-джетів. За наявними повідомленнями в Женеві в даний час заблоковано два літаки, у тому числі один літак компанії «Аерофлот».