Як Швейцарія планує полегшити українцям пошук роботи

Швейцарія досі не визнає українських дипломів про вищу та середню спеціальну освіту. © Keystone / Michael Buholzer

Федеральна влада Швейцарії має намір більш активно надавати допомогу українським біженцям з пошуку роботи. Одну суттєву перешкоду на цьому шляху скоро буде подолано. Утім, лишаються й інші.

Станом на середину листопада 2023 року роботу у Швейцарії знайшов лише кожен п’ятий український біженець, а точніше — українська біженка (бо серед людей із посвідкою на проживання S переважають жінки). Одна з основних перешкод має суто бюрократичний характер: дотепер кожна людина з таким статусом у разі працевлаштування була змушена отримувати офіційний дозвіл на роботу. Наразі цю обставину буде скасовано. 

Сьогодні кожен трудовий договір абсолютно кожного українця, який отримав особливий міграційний статус S, лягає на стіл якогось місцевого чиновника. Кантональна влада (влада суб’єкта федерації) ретельно перевіряє, чи правильно в трудовому договорі зазначена зарплата, чи немає там зарплатного демпінгу. І в переважній більшості випадків влада дає «зелене світло»: наприклад, кантон Цюріх схвалює понад 90% усіх поданих владі на розгляд трудових угод. «Якраз така квота свідчить, що всі ці перевірки абсолютно не потрібні».

Приєднуйтесь до наших каналів TelegramЗовнішнє посилання та ТвіттерЗовнішнє посилання

Так вважає депутат Федерального парламенту від партії «Зелених лібералів» (GLP) Коріна Гредіг (Corina Gredig). На її думку, процедуру отримання дозволу щодо українців із ВНЖ категорії S слід скасувати. «Українці від цього тільки виграють, бо якраз необхідність ходити по інстанціях і відштовхує багатьох [від активного пошуку роботи. – Прим. Ред.]. Крім того, в такій ситуації роботодавці стануть загалом привабливішими для біженців, та й у влади буде менше роботи», — каже Коріна Гредіг.

Разом із політиками та депутатами широкого діапазону — від лівих і до партії «Центр» — вона вийшла на відповідний парламентський комітет, і вже спільними зусиллями їм вдалося переконати Федеральну раду (уряд) у доцільності цього кроку. Тепер Кабмін теж планує ухвалити відповідне рішення і скасувати необхідність щоразу отримувати дозвіл. Відтак вже скоро кожен український біженець, прийнятий на роботу, повинен буде лише повідомляти владу про факт свого працевлаштування.

Даніель Бах (Daniel Bach) з Державного секретаріату з питань міграції (Staatssekretariat für Migration, SEM, автономний підрозділ Мін’юсту) обґрунтовує необхідність такого кроку новим курсом уряду у секторі соціально-трудової інтеграції біженців.

Зокрема, Федеральна рада має намір протягом наступного року подвоїти частку українських біженців, які мають постійну роботу, з поточних 20% до 40%. «Зняття бюрократичних перепон якраз є одним із заходів на цьому шляху. Це додатково стимулюватиме роботодавців наймати українців», — каже Даніель Бах.

Мета влади також полягає в тому, аби біженці меншою мірою завантажували систему соцзабезпечення, а ризик демпінгу в заробітній платі [тобто схильність роботодавців наймати біженців і платити тарифи, нижчі за прийняті, і схильність біженців погоджуватися на такі умови праці. – Прим. Ред.] на сьогодні набагато нижчий, аніж ще рік тому, оскільки зараз українські біженці обізнані щодо умов праці у Швейцарії набагато краще.

Для пошуку роботи підходять будь-які формати оголошень та анонсів. © Keystone / Anthony Anex

А Швейцарська народна партія (SVP) проти…

Поміж тим, не всі у Швейцарії згодні з такою перспективою. Швейцарська народна партія (SVP), що перебуває на правому фланзі політичного спектра, каже, що буде всіма силами протидіяти такому режиму. «Ми полегшимо становище біженців зі статусом S, але постає питання: а за що такі привілеї?», — каже депутатка парламенту від цієї партії Мартіна Бірхер (Martina Bircher). Відтак політсила, навпаки, вимагає посилення норм і правил, які діють щодо українців у Швейцарії, типу, з якого дива вони мають користуватися особливим становищем?

Правоцентристська партія «Лібералів» (FDP) також вважає за краще не поспішати з такими рішеннями, пропонуючи розглянути ці наміри пізніше — в пакеті з іншими заходами, спрямованими на реформування загалом особливого міграційного статусу S. Остаточне рішення Національна рада (велика палата парламенту Швейцарії) ухвалить, найімовірніше, за кілька тижнів. З урахуванням розкладу сил у новому парламенті, цілком можливо, що перемогу здобуде лівоцентристський блок, і це відкриє українцям шлях до роботи без попереднього «офіційного дозволу».

Однак залишаються й інші питання, на кшталт: «Чому більшість українців досі не мають у Швейцарії роботи?» Керівник НДІ проблем соціального забезпечення та соціальної політики (Institut Soziale Sicherheit und Sozialpolitik) Бернського університету Тобіас Фрічі (Tobias Fritschi) поставив собі за мету знайти на це запитання обґрунтовану відповідь.

Головний недолік, на його думку, полягає в тому, яким чином організовано у Швейцарії викладання національних мов як іноземних. «Ці курси недостатньо орієнтовані на ринок праці, і людям просто не дають рівня володіння мовою, необхідного для отримання висококваліфікованої роботи». За його даними, мовні курси пройшли на даний момент 80% українських біженців у Швейцарії. При цьому більше половини з них згодом все одно потребують додаткової мовної допомоги.

Бюрократичні перепони зовсім не є в сенсі трудової інтеграції біженців вирішальним фактором. Куди серйознішою перешкодою є той факт, що чимало українських дипломів у Конфедерації досі не визнаються. Проблемою залишається й організація догляду за дітьми, включно з пошуком необхідних на це фінансів.

Проте Тобіас Фрічі переконаний, що мета, поставлена федеральним урядом (подвоїти до кінця 2024 року чисельність українців і українок, які мають трудову угоду), цілком реалістична. «Багато українців активно намагаються шукати і знаходити собі місце, вони вже беруть участь в інтеграційних програмах, проходять мовні курси або стажування. Тож багатьом із них протягом року точно вдасться знайти собі якусь форму зайнятості».