Швейцарія: мови країни

swissinfo.ch

Ви здивуєтеся, але у Швейцарії розрізняють «національні мови» («Landessprache») та «офіційні мови» («Amtssprache»). У першому випадку акцент робиться на мові як на культурному і фольклорному факторі, а тому до «національних мов» належать німецька, французька, італійська та ретороманська.

У другому випадку смисловий акцент припадає на мову як на інструмент діловодства та бюрократії. Тому до офіційних мов належать лише німецька, французька та італійська. Саме цими мовами ведуться дебати у федеральному парламенті, і лише з них і цими мовами перекладаються, наприклад, всі федеральні закони. Ретороманська може використовуватися як «офіційна», але в обмеженому обсязі, лише там і в тому випадку, де йдеться про спілкування з людьми, для яких вона є рідною.

Іншими словами, ретороманська є «офіційною мовою» регіонального значення. Показовий приклад: надважливий для країни «Закон про державне страхування у зв’язку зі старістю та непрацездатністю» (AHV) на офіційному сайті швейцарських федеральних органів влади викладено лише німецькою, французькою та італійською мовами. Чому? Тому що ці мови на федеральному рівні вважаються офіційними. Ретороманської серед них немає.

Якою ж мовою розмовляють у Швейцарії?

Німецькою говорить близько 64%, французькою – близько 20%, італійською – близько 7% населення країни. Тоді як ретороманською спілкуються менше одного відсотка населення.

Найбільш помітним лінгвістичним фактом у німецькомовній частині Швейцарії є паралельне використання різноманітних діалектів німецької мови для розмовного спілкування та літературної («стандартної») німецької мови для письмового спілкування («диглосія»).

Французькою розмовляють на заході країни. Італійською – у кантоні Тічіно і на півдні сусіднього з ним кантона Граубюнден. Ретороманську, яка є конгломератом п’яти діалектів (ідіом) використовують лише жителі окремих громад і регіонів Граубюндена.

Для знайомства з діалектами натисніть тутЗовнішнє посилання. У всіх великих містах є інші мовні меншини. Зауважимо, що ретороманська не є дійсно унікальною для Швейцарії – подібними мовами розмовляють деякі громади в Південному Тіролі та в регіоні Фріулі на півночі Італії.

Конституційні права

Швейцарська конституція визнає за мовними групами право спілкуватися своєю рідною мовою. Німецька, французька, італійська є головними офіційними мовами Конфедерації, тобто, нагадаємо, всі закони та офіційні документи мають бути доступними цими мовами.

Ретороманська є офіційною мовою лише частково, її використовують для спілкування з її носіями. Конституція містить положення, які зобов’язують федеральну владу підтримувати італійську та ретороманську в кантонах Тічино та Граубюнден.

За межами Швейцарії часто вважають, що місцеві жителі володіють всіма цими мовами. Насправді, це далеко не так. Швейцарці схильні зосереджуватися у своїх мовних регіонах і, якщо можна, використовувати ЗМІ лише рідною мовою.

Розрив між франко- та німецькомовними областями – беззаперечний. Кордон між ними швейцарці жартома називають «Röstigraben», або «Картопляний рів» – ця назва походить від «решті», картопляної страви, популярної в німецькомовній частині Швейцарії, але мало вживаної у її франкомовній частині.

А втім, освічені прошарки суспільства, зазвичай, говорять багатьма мовами, включно з англійською. У Конфедерації культивується атмосфера взаємної лінгвістичної толерантності.

Іноземні мови

Іммігранти, зрозуміло, привнесли до Швейцарії і свої рідні мови. Ці недержавні мови за кількістю їхніх носіїв зараз переважають над ретороманською та італійською, разом узятими. Перше місце посідає сербохорватська (нею говорить 1,4% населення).

Англійською – не більше одного відсотка населення. Однак, як засіб міжнародного спілкування, останніми роками вона відіграє у Швейцарії набагато більшу, ніж раніше, роль, особливо в діловій галузі.

Носії англійської, що приїздять до Швейцарії, без проблем можуть порозумітися, принаймні у містах. У діловому середовищі англійська стала навіть використовуватися як засіб спілкування між франко- та німецькомовними швейцарцями.

Хоча без гарного знання німецької чи французької жителю Швейцарії обійтися неможливо.