Женевські Конвенції та правила ведення війни

Оригінал 1-ої Женевської Конвенції 1864 року, яку спочатку ратифікували всього 12 держав. Зараз Женевські Конвенції схвалено 196 країнами світу. Keystone

1864 року 12 держав ратифікували Першу Женевську Конвенцію. Минуло понад півтора століття, але, попри технічний прогрес, людям доброї волі в усьому світі все ще доводиться вести запеклу боротьбу проти варварства й жорстокості. Перша Женевська Конвенція досі лишається найважливішим символом цієї боротьби.

Від Лівії до Іраку та Сирії, від Південного Судану до Нігерії та України: мабуть, найчастіше у світі в наш час порушується міжнародне гуманітарне право. І першою жертвою війни є правда. Брехня і свідомий осліп прокладають дорогу жорстокості й смерті. Якраз міжнародне гуманітарне право покликане не допустити найстрашніших проявів збройних конфліктів. Воно регулюється чотирма міжнародними договорами та трьома протоколами, які і являють собою Женевські Конвенції.

Щоправда, сьогодні як ніколи за останні півтора сторіччя, правовий порядок у світі поставлено під питання. Якою б запеклою не була війна, у будь-якому конфлікті має бути збережений хоч би натяк на людяність. Параграф 6 Першої Женевської Конвенції зазначає, що «поранені та хворі воїни мають бути прийняті та доглянуті, до якої б нації вони не належали».

Після жахів Другої Світової війни, у 1949 році, з ініціативи Швейцарії, як країни-хранительки Женевських Конвенцій, обопільно з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста були прийняті оновлені Женевські Конвенції — міжнародно-правові угоди про захист жертв війни.

Тоді зʼявилося 4 документи: Перша Женевська Конвенція – «Про поліпшення долі поранених і хворих воюючих армій на полі бою». Друга Женевська Конвенція – «Про поліпшення долі поранених, хворих і армій, що зазнали краху на морі». Третя Женевська Конвенція – «Про поводження з військовополоненими». Четверта Женевська конвенція – «Про захист цивільного населення під час війни».

Було затверджено такі найважливіші принципи, як розмежування комбатантів та некомбатантів, зафіксоване право населення на збройний опір (партизанську війну), регламентовані права військовополонених. У Конвенціях була зазначена заборона на використання зброї та речовин, що завдають зайвих страждань, на вбивство військовополонених.

Женевські Конвенції є основою міжнародного гуманітарного права. Вони стали відповіддю на теорію і практику «тотальної війни».

Але згодом ці чотири документи треба було доповнити, оскільки війни стали більш локальними, громадянськими, почали наносити більше шкоди мирному населенню. У 1977 році в Женеві було підписано Додаткові протоколи щодо захисту жертв неміжнародних збройних конфліктів. А у 2005 році до них додався третій протокол – щодо введення захисної емблеми медичних служб, Червоного Кристалу, як альтернативи Червоному Хресту та Червоному Півмісяцю.