Росія скоїла в Україні «широкий спектр» воєнних злочинів»

Ерік Месе, голова Незалежної міжнародної слідчої комісії по Україні, представляє звіт комісії на прес-конференції в європейській штаб-квартирі ООН у Женеві 16 березня 2023 року. © Keystone / Martial Trezzini

Розслідування, проведене спеціальною Комісією, згідно мандату ООН, дійшло висновку, що в Україні Росія скоїла воєнні злочини та, вірогідно, злочини проти людяності. Інформація, що зібрана під час розслідування, може бути використана у майбутніх судових розслідуваннях сторонами звинувачення. 

На основі зібраних доказів Незалежна слідча комісія ООН по УкраїніЗовнішнє посилання встановила, що російські війська з лютого 2022 року вчинили «широкий спектр» порушень міжнародного права в Україні, багато з яких «рівнозначні воєнним злочинам». Згідно з підсумковим звітом Комісії, оприлюдненим у четвер, 16 березня, до таких порушень належать напади на цивільних осіб, застосування тортур, сексуальне насильство та депортація дітей.

«Ми не виявили підтверджень того, що в Україні мав місце геноцид», – зазначив журналістам на прес-конференції в Женеві голова Комісії норвежець Ерік Месе (Erik Møse). Однак Комісія вважає, що серія ракетних та інших нападів на українську енергетичну інфраструктуру, яку Москва здійснює з жовтня 2022 року, може бути прирівняна до злочинів проти людяності. Катування, особливо в місцях позбавлення волі, також можуть бути кваліфіковані як злочини проти людяності.

Приєднуйтесь до наших каналів TelegramЗовнішнє посилання та ТвіттерЗовнішнє посилання

Голова Комісії рекомендує «провести подальше розслідування, щоб точніше визначити, чи є (юридичні) підстави для (остаточного прирівнювання таких нападів до злочинів проти людяності). Комісія ООН також зафіксувала «невелику кількість» порушень міжнародного права, скоєних ЗСУ, включаючи «імовірні невибіркові» напади та два інциденти, які кваліфікуються як воєнні злочини.

Комісія з розслідування подій в Україні була створена Радою з прав людини в Женеві у березні 2022 року для розслідування ймовірних порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права в Україні. Двома іншими її членами є Ясминка Джумхур (Боснія та Герцеговина) та Пабло де Грейфф (Колумбія). Роботу комісії підтримує команда з восьми слідчих. Члени Комісії вісім разів їздили в Україну і відвідали 56 населених пунктів. Комісія провела очні та дистанційні інтерв’ю з 595 особами, 348 з яких – жінки. Крім того, комісія оглянула місця руйнувань критично важливої інфраструктури, місця поховань та місця утримання під вартою, а також ознайомилася з документами, супутниковими знімками та відеоматеріалами.

Викрадення дітей 

Комісія ООН рекомендує ретельно розслідувати «всі порушення міжнародного права та всі злочини» задля притягнення винних до відповідальності. Вона намагалася встановити осіб, винних у ймовірних злочинах, номери військових частин та підрозділів, імена командирів, відповідальних за ймовірні злочини. За підсумками було складено конфіденційний список підозрюваних злочинців.

Рада з прав людини, до якої входять представники 47 країн світу, працюватиме в Женеві до 4 квітня 2023 року. Члени ради мають обговорити доповідь у понеділок, 20 березня. Вони мають вирішити, чи продовжувати мандат Комісії, і, можливо, вони ухвалять рішення запропонувати проект ще однієї резолюції для виконання висновків Комісії.

У понеділок, 13 березня 2023 року, газета New York Times повідомила, що Міжнародний кримінальний суд (МКС) має намір порушити одразу дві справи про воєнні злочини, пов’язані з викраденням українських дітей та завданням прицільних ракетних ударів по цивільній інфраструктурі. Мають бути видані ордери на арешт кількох осіб.

Прокурор МКС Карім Хан (Karim Khan), який у лютому 2022 року розпочав розслідування ймовірних воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду, минулого тижня відвідав Женеву. Він провів низку консультацій з високопосадовцями та дипломатами ООН і мав зустріч з Верховним комісаром ООН з прав людини Фолькером Тюрком (Volker Türk). Комісія ООН з розслідування подій в Україні підтвердила, що перебуває в контакті з офісом прокурора МКС. Частиною мандату Комісії є збереження зібраних нею доказів воєнних злочинів для «майбутніх судових розглядів». Постає питання, про які саме «розгляди» йдеться, чи відбудуться вони взагалі і якщо так, чи будуть всі ці матеріали допущені до судового розгляду?

Нова територія 

«З погляду права ми вступаємо на абсолютно нову територію», — каже Кінгслі Еббот (Kingsley Abbott), директор розташованої в Женеві неурядової організації International Commission of Jurists (Міжнародна комісія юристів/МКЮ). «Ми тільки почали розбиратися з питанням, як і де буде використано інформацію, зібрану цією Комісією ООН та іншими структурами, що мають схожі мандати». На запитання про те, чи отримувала комісія запити від МКС чи інших судів, член комісії Пабло де Грейфф відповів, що наразі таких запитів не було, оскільки розслідування ще триває, а звіт щойно опубліковано.

За останнє десятиліття було створено декілька слідчих органів, уповноважених ООН, перед якими було поставлено завдання збирати, узагальнювати та зберігати докази порушень міжнародного права. Кінгслі Еббот зазначає, що Комісія ООН збирає докази «за більш низькими стандартами доказовості, що недостатня для використання у суді. Але це не означає, що така інформація не буде використана судами та трибуналами. Може статися так, що інформація буде використана як так званий пріоритетний доказ (lead evidence) і вона дасть підстави в майбутньому органам прокуратури проводити подальші розслідування за набагато вищими стандартами».

Наприклад, у 2016 році для доповнення роботи Комісії з розслідування подій у Сирії було створено так званий «Міжнародний, неупереджений та незалежний механізм» (International, Impartial and Independent Mechanism / IIIM) з міжнародних злочинів, скоєних у Сирії. Нещодавно ця структура повідомила, що загалом отримала 93 запити про надання правової допомоги від 11 компетентних юрисдикцій.

Усі три члени Комісії ООН з розслідування подій в Україні та Кінгслі Еббот наголосили на важливості координації величезної кількості розслідувань ймовірних міжнародних злочинів у цій країні. «Завдання полягає в налагодженні такої координації, щоб усі структури та органи, які проводять розслідування, виконували роботу, що сприяє правосуддю на користь жертв, і не перетворювалися на замкнутий конкурентний простір, де різні інституції роблять однакову роботу, дублюючи один одного», – резюмує Кінгслі Еббот.