Швейцарія виділить Україні 100 млн на розмінування

За 18 місяців російської агресії Україна перетворилася на одну з найбільш постраждалих від мінної небезпеки країн світу. Copyright 2020 The Associated Press. All Rights Reserved

Швейцарія ухвалила рішення про виділення додаткових 100 мільйонів швейцарських франків на допомогу в гуманітарному розмінуванні в Україні. Це рішення було ухвалено в рамках загального курсу Берна на підтримку післявоєнного поновлення країни.

Цю суму буде виділено в рівних частках міністерствами оборони (VBS) і закордонних справ (EDA) у період із 2024 до 2027 років. Міністр оборони Віола Амхерд та міністр закордонних справ Ігнаціо Кассіс спільно презентували основні положення цього рішення 29 вересня 2023 року. 

В. Амхерд зазначила, що за 18 місяців російської агресії Україна перетворилася на одну з найбільш постраждалих від мінної небезпеки країн світу. За зробленими підрахунками, вибуховими пристроями уражено третину території країни або 174 000 квадратних кілометрів. Саме тому, наголосила посадовиця, гуманітарне розмінування має для захисту цивільного населення, для забезпечення доступу людей до найважливіших об’єктів інфраструктури, для відновлення та економічного розвитку країни вирішальне значення.

Пакет допомоги розміром 100 млн франків призначений для надання допомоги Україні в найрізноманітніших галузях. Зокрема, для фактичного усунення та знешкодження мін/вибухонебезпечних предметів, для перепрофілювання діяльності української сторони в цьому питанні до європейських стандартів якості, а також для організації навчання персоналу.

 Приєднуйтесь до наших каналів TelegramЗовнішнє посилання та ТвіттерЗовнішнє посилання

За словами міністра закордонних справ Швейцарії І. Кассіса, рішенням виділити на розмінування в Україні таку велику суму Федеральна рада (уряд країни) продовжує курс на підтримку процесу повоєнного економічного та політичного відновлення України. Цей курс, нагадаємо, було започатковано в липні 2022 року на Конференції з відновлення України в Лугано спільно з 59 іншими державами та міжнародними організаціями.

Очільник швейцарської дипломатії, вказавши на солідний досвід Швейцарії в галузі гуманітарного розмінування, наголосив на пріоритетності завдання повного звільнення країни від мінної небезпеки, бо лише в цьому разі вимушено переміщені особи та біженці отримують шанс безпечного повернення додому.

Зазначимо, Швейцарія вже бере активну участь у гуманітарному розмінуванні в Україні. У 2022 і 2023 роках Берном уже було виділено на ці потреби 15,2 млн швейцарських франків, включно з підтримкою діяльності «Женевського міжнародного центру гуманітарного розмінування» (Internationales Zentrum für Humanitäre Minenräumung, GICHD) і «Швейцарського фонду розмінування» (Fondation suisse de DéminageЗовнішнє посилання, FSD).

«Швейцарський фонд розмінування» Гансйорг Еберле заснував разом із друзями 1997 року. Раніше він працював у Міжнародному Комітеті Червоного Хреста (МКЧХ). Окрім України, де Фонд з 2015 року займається знешкодженням мін та нездетонованих боєприпасів, FSD працює ще в шести країнах.

В інтерв’ю швейцарському громадському радіо SRF Гансйорг Еберле описує поточну ситуацію в Україні.

SRF News: Розкажіть, якою є ситуація на місцях.

Гансйорг Еберле: Надзвичайно матеріаломісткий характер поточних воєнних дій призвів до умов, схожих з тими, що були під час Другої світової війни. Основною проблемою зараз є навіть не міни, а боєприпаси, які не здетонували. За час боїв було випущено десятки або навіть сотні тисяч артилерійських снарядів і мін. Якщо припустити, що з цієї кількості випущених боєприпасів не вибухнули, скажімо, п’ять-десять відсотків, все одно це становить величезну проблему.

Які наслідки такої ситуації для населення?

Насправді постраждалі райони для цивільного населення загалом недоступні. Багатьох було евакуйовано, хтось виїхав сам. Але ті, хто лишився, наражаються на найбільшу смертельну небезпеку, адже вона криється усюди. Тому так важливо, аби гуманітарні сапери мали можливість розмінувати ці райони і знову зробити їх доступними для цивільного населення.

І як Ви це здійснюєте?

Перше, що ми намагаємося зробити, — це з’ясувати, де і якою мірою існує небезпека від мін або нездетонованих боєприпасів. Наприклад, ми відстежуємо повідомлення про аварії, вибухи або чи були помічені мертві тварини. Потім ми уточнюємо: чи йдеться про якусь поодиноку міну, чи про ціле мінне поле, і намагаємося з’ясувати, де є небезпека. Цими даними ми вже багато чим допомагаємо населенню. Якщо місцевість замінована, то, звичайно ж, нам доводиться відправляти туди фахівців для розмінування.

Скільки часу йде на розмінування тієї чи іншої території?

Зазвичай розмінування проводиться командами по десять-двадцять людей. Приміром, знешкодження фермерського угіддя з прилеглою територією легко може зайняти кілька місяців. Тож це — доволі кропітка робота. 

Хто Ваші співробітники?

Ми завжди набираємо команду на місцях і, за можливості, з постраждалих районів. Бо ці люди знають, що там відбувалося, мають високий ступінь мотивації. Але нині робити це іноді нелегко. Багато жінок покинули країну, а з чоловіками завжди існують ризики: якщо вони досягли відповідного віку для розмінування, то автоматично стають призовниками, а отже — цікавими для української армії. Тому нам доводиться постійно стежити, аби наших саперів не призвали. Якщо не зважати на ці труднощі, то це робота дуже цікава, та ще й добре оплачувана. Тому багато українців зацікавлені в тому, щоб отримати таку роботу.

Ви працюєте в Україні на правах швейцарської організації, що функціонує за підтримки Федерального департаменту / міністерства закордонних справ (EDA) країни. Чи не є такий статус сумнівним з точки зору політики нейтралітету?

Я так не вважаю. Звісно, гуманітарне розмінування зазвичай проводиться вже після війни, але тут у нас особлива ситуація. Тим паче, що багато організацій, зокрема й ми, вже активно працювали в країні ще задовго до останньої агресії росіян. Звичайно, важливо, аби гуманітарні сапери чітко відокремлювали себе від сектору збройних сил.

Але на звільнених територіях люди просто хочуть якомога швидше повернутися до свого нормального життя. Це і є фокус нашої роботи. Ми допомагаємо лише цивільному населенню. Жодних військових дій ми не ведемо.

Інтерв’ю провела Симона Хуллігер, оригінал німецькою мовою за посиланнямЗовнішнє посилання.