Де в Швейцарії можна здобути освіту двома мовами?

Вчитися відразу двома мовами нелегко, але згодом така освіта значно підвищує шанси випускників на ринку праці. swissinfo.ch

Фрібурзький університет — один із небагатьох двомовних німецько-французьких закладів вищої освіти (ЗВО) у світі та єдиний у Швейцарії. Вчитися відразу двома мовами аж ніяк нелегко, але згодом така освіта значно підвищує шанси випускників на ринку праці. Ми завітали до аудиторії університету та поговорили з його студентами та випускниками.

«Оскільки я зі Швейцарії і, крім того, живу в кантоні Фрібур, то для мене відразу було очевидно, що вчитися я маю одночасно німецькою та французькою мовами», – каже Катя Дюбей (Katia Dubey), яка щойно закінчила у Фрибурзькому університеті двомовну магістратуру за профілем «історія». Для того, щоб мати змогу вчитися двома мовами, вона вибрала саме цей заклад вищої освіти – єдиний у Швейцарії, який пропонує двомовну освіту.

Двомовність є невід’ємною частиною Фрібура. Розташоване на кордоні німецькомовного та франкомовного регіонів Швейцарії середньовічне місто було засноване як двомовне місто в 1157 році. Регіон Фрібура завжди був і залишається активною зоною романо-німецьких контактів: тут зустрічаються франкомовна та німецькомовна культури, для істориків і філологів цей регіон – справжня скарбниця. Така багатокультурна та двомовна ідентичність є величезною перевагою Фрібура.

Фрібурзький університет був заснований у 1889 році як двомовний навчальний заклад, хоча спочатку з великим німецькомовним впливом. Значна частка перших викладачів університету була запрошена безпосередньо з Німеччини, країни, яка власне і була винахідником найсучасніших на той час форм організації освітнього процесу. Минули роки, змінилася й мовна структура місцевого студентства. Якщо у 2006 році близько 50% студентів тут навчалося німецькою і 30% – французькою мовою, то у 2021 році це співвідношення змінилося на протилежне: нині в університеті навчаються 32% німецькомовних і 46% франкомовних студентів, при цьому 2% вільно володіють обома мовами.

Всього тут навчається 10 000 студентів, близько 80% з них – швейцарці, 12% – громадяни інших європейських країн, решта – вихідці з країн Азії, Північної і Південної Америки та Африки. Найбільш «міжнародним» є факультет природничих наук і медицини (Naturwissenschaftliche und medizinische Fakultät), частка студентів-іноземців тут досягає 20%.

Двомовний варіант навчання обирають не всі студенти, насправді цій формі віддає перевагу абсолютна меншість, що цілком зрозуміло. Адже щоб отримати двомовний диплом, необхідно набрати не менше 40% необхідних балів кожною з двох мов. Для багатьох, особливо іноземців, які часто на початку навчання взагалі не говорять ні німецькою, ні французькою мовами, це дійсно непросте завдання.

Вимоглива програма

На практиці майже всі факультети пропонують студентам освітні програми німецькою чи французькою або обома мовами, але це не означає, що всі заняття і семінари проходять і французькою, і німецькою мовами. Базова програма навчання повинна залишатися доступною для студентів, які обрали лише одну мову.

Насправді ж обидві мови, звичайно, поєднуються і трапляється, наприклад, що викладачі іноді задають питання німецькою навіть під час лекційних чи семінарських занять, які офіційно запропоновані французькою мовою. Студенти також можуть вивчати курс однією мовою, а виконувати завдання – іншою; крім того, презентація та навчальний посібник курсу можуть бути різними мовами.

Фрібурзький університет – один із небагатьох двомовних німецько-французьких закладів вищої освіти у світі та єдиний у Швейцарії. © Keystone / Gaetan Bally

Катя Дюбей – одна із франкомовних студенток, але вона обрала німецьку як основну мову для здобуття ступеня бакалавра та французьку для здобуття ступеня магістра. «Потрібно бути дуже організованим, щоб комбінувати своє навчання двома мовами, – пояснює вона. – Іноді доводиться жертвувати певними програмами та семінарами, які були б вам цікаві, тому що їх викладають не тією мовою…».

Люка Панарезе (Luca Panarese) з рідною італійською навчається за програмою двомовної магістратури та готує диплом на тему з нової та новітньої історії. «Перші кілька тижнів, звичайно, було трохи складно… Я відчував себе не дуже комфортно, особливо виступаючи однією з мов перед аудиторією, більшість якої складають студенти, для яких французька чи німецька є рідною мовою. Але це справа звички. Кожного разу, коли я здавав курсову роботу, я просив, щоб хтось її вичитав і виправив помилки».

А що стосовно англійської мови?

Вона не є офіційною мовою Фрібурзького університету, проте визнається як «робоча мова», тобто вона використовується в адміністративних питаннях та у викладанні деяких програм і предметів. Лекції з природничих наук на рівні магістратури проводяться переважно англійською мовою, англійська також відіграє важливу роль у деяких інших дисциплінах, особливо в економіці.

Як ця ситуація оцінюється в університеті? Деякі вбачають в англійській мові загрозу для французької та німецької, інші дотримуються більш прагматичної точки зору. Але загалом зрозуміло, що без англійської в наш час кар’єри не зробити, з урахуванням того, що публікації в авторитетних наукових виданнях, що потребують рецензій, потрібно робити виключно англійською мовою.

Більш висока зарплатня і «відкриті двері»

Ці студентські зусилля часто винагороджуються. Двомовні фахівці дуже цінуються у Швейцарії приватними компаніями з привабливими соціальними пакетами та зарплатами. Кармен Дельгадо Лухнер (Carmen Delgado Luchner), директор університетського Головного центру мовного тестування, радить усім студентам та випускникам, які шукають роботу, наголошувати на тому, що вони пройшли навчання двома мовами, навіть якщо певні освітні програми офіційно не вважалися двомовними.

«У Швейцарії двомовні спеціалісти отримують у середньому більш високу зарплату», – зазначає вона. Про це свідчить звіт «Значення мов у професійній діяльності», опублікований у 2015 році Франсуа Греном (François Grin), професором Женевського університету та фахівцем у галузі економіки мови. Ця наука, на відміну від соціолінгвістики, розглядає мову і пов’язані з нею явища як окремі прояви загальних економічних понять та закономірностей.

Відповідно до цього звіту, чоловіки у німецькомовній Швейцарії та в італомовному кантоні Тічино, які вільно володіють французькою мовою на додаток до своєї рідної мови, мають зарплату відповідно на 14,1% і 17,2% вищу, ніж ті, хто не розмовляє французькою; так само і у франкомовній Швейцарії та Тічино – чоловіки, які добре володіють німецькою, отримують на 13,8% і 16,9% вищу зарплату, ніж їхні колеги, які не володіють другою мовою.

Катя, студентка історичного факультету, обрала двомовний варіант навчання саме з метою розширення своїх професійних можливостей. Вона хоче стати вчителем середньої школи – гімназії. «Моє двомовне навчання принесе мені користь, якщо я залишусь у місті Фрібур, де гімназії (у німецькомовній частині Швейцарії ліцеї називаються гімназіями) двомовні», — пояснює вона.

«І це також відкриває для мене двері в інших частинах Швейцарії: я отримаю диплом, який дозволить мені легко знайти роботу і працювати по обидва боки «картопляного рову» (Röstigraben) , – продовжує вона, маючи на увазі умовний культурно-мовний розрив між франкомовною та німецькомовною Швейцарією. «Це і професійна, і особиста перевага, оскільки я не прив’язана до певного мовного регіону».

Щодо Люка Панарезе, то він шукає роботу або в неурядовій організації, або в європейських чи федеральних адміністративних органах. В обох випадках володіння декількома мовами буде для нього великою перевагою. У Швейцарії знання принаймні двох національних мов є умовою доступу до адміністративних посад на федеральному рівні.

Переваги: двомовна, міжкультурна та міждисциплінарна

Крім того, студенти, які володіють двома мовами, мають перевагу не лише на лінгвістичному рівні: вони легше інтегруються у Швейцарії та сусідніх країнах.

«Цікаво простежити, як мови змінюють точку зору на певні речі», – каже Люка. «Якщо на лекції з історії французькою мовою викладачі схильні звертатися до історії Франції, то на семінарі з історії німецькою мовою вони швидше звертатимуться до історії німецькомовних країн. Насправді, я багато чого дізнався про всі ці лінгвістичні регіони».

Університет спеціально організує освітні програми з метою розвивати міжкультурний обмін. Наприклад, юридичний факультет та Головний центр мовного тестування в рамках програми «Двомовність Плюс – право» (Bilingue Plus – droit) організують мовні курси та двомовні семінари, під час яких студенти знайомляться з професійною та академічною культурою країни відповідної мови. Наприклад, щорічний захід «Право у галузі кінематографії» (Le Droit dans le cinema/Recht im Film) дозволяє німецькомовним та франкомовним студентам працювати над епізодами з фільмів, які безпосередньо пов’язані з їхньою правовою спеціалізацією.

«У Швейцарії існують професійні культури, які відрізняються в залежності від лінгвістичних регіонів. Ось чому, в нашому навчанні велика увага приділяється культурному аспекту», – пояснює Алессандра Келлер-Гербер (Alessandra Keller-Gerber), керівник програми.

Така міжкультурність (взаємодія культур) доповнюється міждисциплінарністю, з вересня 2022 року студенти з інших факультетів також запрошуються до участі в цих семінарах. «Під час роботи над певною темою можна уявити, що студенти з інших галузей також можуть цим скористатися, розробляючи той самий науковий проект з точки зору, наприклад, соціології, політології або гуманітарних наук», –   підсумовує А. Келлер-Гербер.