Кантон Юра: знайомство з невідомою Швейцарією
У Швейцарії є менш відомі, але не менш цікаві і вже точно дешевші курорти, ніж Санкт-Моріц та Церматт. Портал swissinfo.ch зробив дослідницьку подорож до кантону Юра на заході Швейцарії і виявив там дивовижні речі.
Коні на пасовищі, стада корів, дикі скелясті ущелини, візок як транспортний засіб та в’ялене м’ясо як провізія – кантон Юра нерідко називають Диким Заходом Швейцарії. Своїми лісистими пагорбами, річками, ставками та зеленими рівнинами цей регіон на північному заході країни на кордоні з Францією і справді нагадує райони американської Монтани і круті скелі Гранд-Каньйону.
Серед самих швейцарців кантон Юра особливо популярний через можливості здійснювати тут піші прогулянки і походи, їздити на велосипеді, займатися верховою їздою і плавати на каное. Але чи підходить він для того, щоб проводити тут бюджетну відпустку з маленькими дітьми?
Портал swissinfo.ch відвідав міста Делемон, столицю кантону, і Ребевельє, найменшу його громаду, й спробував з’ясувати, наскільки придатна ця місцевість для проведення тут недорогої та змістовної відпустки.
Вимерле Старе місто
Нашу подорож з дитиною ми починаємо на вокзалі міста Делемон, він же Дельсберг (фр. Delémont, нім. Delsberg). На початку 15-хвилинної прогулянки до старого міста, яка йде трохи в гору, відбувається перша затримка: на привокзальній площі нашу увагу привертає фонтан, що б’є прямо з асфальту – його увімкнули в тестовому режимі.
Про продовження прогулянки можна забути. Дитина приєднується до групи інших дітей, які прагнуть випробувати на собі «звеселяючі властивості» прозорих водних струменів.
Люди сидять у відкритих кафе на площі, п’ють каву або вино, дивляться, як грають діти. Точно такі ж сцени можна спостерігати в Іспанії або Італії, ось тільки порівняно з життям, що б’є там ключем, мальовничий старий центр Делемона здається вимерлим, немов провінційний музей.
Приєднуйтесь до наших каналів TelegramЗовнішнє посилання та ТвіттерЗовнішнє посилання
Незабаром ми добираємося до замкуЗовнішнє посилання, внутрішній двір якого абсолютно порожній. Протягом цілої години ми є єдиними гостями цього затишного куточка Делемона. Фонтан вимкнений, хоча на вулиці спека.
Юрасійські смаколики та розваги
Якщо під час екскурсії Делемоном ви зголодніли, то зовсім необов’язково йти до ресторану. У супермаркеті старого міста можна купити традиційні страви цього регіону, наприклад, в’ялені ковбаски з часником, копчений бекон, сир «Tête de Моіne» («Голова ченця»), міцні спиртові настоянки з різних фруктів. Юрасійська кухня славиться своїм сметанним пирогом з насиченим смаком, сосисками з кмином та сливовою горілкою.
Ми залишаємо старий центр міста і прямуємо до околиці Делемона, розташованої по інший бік від головного вокзалу. Там ми хочемо відвідати найбільше у Швейцарії кукурудзяне поле-лабіринт. Доріжки тут досить широкі, тож лабіринтом цілком легко можна пересуватися, навіть маючи з собою прогулянковий дитячий візок.
Наприкінці лабіринту в якості нагороди ви потрапите в справжній ігровий рай з надувним замком, батутами і турніками. Аніматори допоможуть зайняти дітей старшого віку, а дорослі тим часом отримають можливість трохи відпочити, сидячи в зручних шезлонгах. Тут набагато жвавіше, ніж в історичній частині міста.
Сліди сепаратизму
Увечері ми сідаємо в маршрутний автобус, що належить транспортному філіалу підприємства «Пошта Швейцарії», і він відвозить нас з Делемону в маленьке село Ребевельє. З вікна автобуса можна побачити порожні фабричні приміщення, напівзруйновані будинки і покинуті садиби, які свідчать, що ці місця знали колись найкращі часи, пов’язані з процвітанням місцевої годинникової промисловості.
Але сьогодні Юра є одним із найбідніших кантонів Швейцарії. Тут ви цілком можете відчути себе перенесеним у пустельне місто-привид американського Дикого Заходу.
У Ребевельє ми проходимо повз мальовничу каплицю до головної сільської площі. Напис на фасаді будинку «Вільна Юра» нагадує про історію регіону. Юра – це не тільки Дикий Захід і центр годинникової майстерності, а й «Північна Ірландія» Швейцарії. Раніше франкомовна і здебільшого католицька область належала німецькомовному і протестантському кантону Берн. Це призвело до етнічно-релігійного конфлікту і виникнення сепаратистського руху, метою якого було, застосовуючи, зокрема, й насильницькі методи, створити незалежний кантон Юра.
Нарешті більш ніж 200-річний конфлікт вдалося вирішити без кровопролиття: у 1978 році швейцарці на референдумі схвалили створення нового кантону, проголосувавши за це переважною більшістю в 82,3% голосів виборців. У березні 2021 року громада міста Мутьє, яке належить до кантону Берн, також мирно і суверенно проголосувала за приєднання до кантону Юра. Однак це рішення не набуває чинності негайно: передача повноважень між кантональними органами влади – це тривалий процес. Остаточно Мутьє має змінити кантон на початку 2026 року.
Ночівля в критому возі
В кантоні Юра є багато цікавих можливостей для ночівельЗовнішнє посилання, які можуть особливо сподобатися дітям, як то – ніч у сучасному курені, у цирковому фургоні, в юрті або в хатинці, що обладнана в кроні дерева. Ми для себе обрали ночівлю у возі на території кемпінгу «Ремьо» («Camping du RaimeuxЗовнішнє посилання»). Це був такий собі міні-фургон, підлога якого встелена сіном так, що являє собою напрочуд зручний матрац. Вранці тут можна прокинутися від мукання корів і цвірінькання птахів, які прилітають і зграйкою сідають на полотняний дах воза, від чого він починає злегка розгойдуватися.
Наш фургончик стоїть на околиці кемпінгу. Прямо з ліжка відкривається гарний вид на зелені пагорби. На сніданок у нас є найсвіжіший хліб-«коса», який можна з вечора замовити у власниці кемпінгу.
Приємний сюрприз: навіть ночуючи в кемпінгу, як і в деяких готелях, ви безкоштовно отримуєте «Паспорт кантону Юра» («Jurapass»). Він дає право на безкоштовний проїзд громадським транспортом усередині регіону. Ніч у критому возі коштує всього 20 франків, для маленьких дітей ночівля безкоштовна.
Прогулянка босоніж
Наступного дня ми прямуємо до невеличкого місцевого кафе «Moulin» («Млин»), що має стати відправною точкою нашої екскурсії «Парком Юрських розвагЗовнішнє посилання», де діти можуть лазити по деревах, їздити на самокаті та ходити босоніж по спеціальних стежках. До речі, відповідну геологічну епоху назвали саме через гори Юрського регіону. І досі тут знаходять сліди динозаврів. На жаль, всупереч написаному на сайті, в кафе з ранку немає ні душі. Двері зачинені. Навіть у хатинці біля воріт до тієї дороги, де можна ходити босоніж, нікого немає.
На щастя, стежку для прогулянок босоніж можна досліджувати абсолютно самостійно. На початку дороги встановлено касовий апарат, у який потрібно кинути 5 франків, а потім можна починати похід, ступаючи голими ногами на соснові шишки, на пляшки з-під вина, на гальку й пробки, перебираючись через струмки й чагарники. Але загалом прогулянка босоніж цими стежками – це незабутнє враження.
До того ж шлях пролягає через мальовничі луки, ліс і повз ставка. Двокілометрова дорога, в принципі, досить проста, навіть якщо ви гуляєте з маленькою дитиною, але треба бути обережним і намагатися не впасти з вузьких дерев’яних містків.
Під час прогулянки є зупинки, де, згідно методу німецького священика й піонера водолікування Себастьяна Кнайпа (1821-1897), можна охолодити ноги й руки в крижаній воді, що стимулює кровообіг і в цілому корисно для здоров’я. Але це, швидше, сподобається дорослим.
Наприкінці дороги на нас чекає розчарування: міні-парк розваг для малечі закритий на ремонт. Попри те, що зараз літо і взагалі високий туристичний сезон, ми навколо досі не зустріли жодної душі. Висновок простий: кантон Юра – це ідеальне місце відпочинку для шукачів пригод, романтиків і родин з дітьми, які цінують комфорт і усамітнення.
Пам’ятки кантону Юра
Санкт-Урсанн (Saint-Ursanne): середньовічне містечко, є монастирська церква з галереєю 12-го століття;
Порантрюї (Pruntrut/Porrentruy): старе місто з церквами і середньовічним замком, музей регіону Юра і ботанічний сад;
Девельє (Develier): краєзнавчий музей («Musée Chappuis-Fähndrich») дає можливість познайомитися з характерними для регіону Юра історичними речами повсякденного життя;
Ле-Бреле (Les Breuleux): ферма «Le RoseletЗовнішнє посилання», де піклуються про старих коней;
Сулс (Soulce): село з безліччю старих ферм, що перебувають під захистом як пам’ятки історії та культури;
Делемон (Delémont): старе місто, замок і музей кантону Юра;
Реклер (Réclère): печери і парк «Préhisto»;
Між містечками Трамлан (Tramelan) і Сеньлеж’є (Saignelégier): природний заповідник;
Юрська залізнична компанія (Les Chemins de fer du Jura): поїздки на історичному паровозі з можливістю пережити «напад» ковбоївЗовнішнє посилання;
Годинникова майстерність: «потяг годинникарів» – історичний паровоз, що возив у 1950-ті роки годинникарів і селян на роботу; екскурсії та різні музеї.
У Порантрюї можна відвідати годинниковий завод і подивитися, як виробляють годинники, або навіть зробити годинник самим і забрати додому як сувенір!
Відповідно до стандартів JTI
Показати більше: Сертифікат за нормами JTI для порталу SWI swissinfo.ch
Огляд поточних дебатів із нашими журналістами можна знайти тут. Будь ласка, приєднуйтесь до нас!
Якщо ви хочете розпочати дискусію на тему, порушену в цій статті, або хочете повідомити про фактичні помилки, напишіть нам на russian@swissinfo.ch.